Жительку Херсонщини підозрюють у роботі на окупаційну адміністрацію в Генічеську

За даними слідства, у травні 2023 року жінка обійняла новостворену окупантами посаду «начальника відділу по роботі з молоддю Генічеської військово-цивільної адміністрації Херсонської області». На цій посаді вона організовувала публічні заходи для школярів, під час яких російську агресію та діяльність силових структур окупантів подавали у позитивному світлі.

У листопаді 2024 року, після реструктуризації незаконної адміністрації, жінка обійняла нову посаду — «начальника відділу молодіжної політики Адміністрації Генічеського муніципального округу». Слідство вважає, що там вона продовжила ідеологічно впливати на місцеву молодь, формуючи позитивний імідж окупантів і політики держави-агресора.

Жінці інкримінують ч. 5 ст. 111-1 КК України — добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора. Їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Підозру оголосили заочно, у межах спеціального кримінального провадження (in absentia). Як пояснили в обласній прокуратурі, це процедура, коли розслідування ведеться без фізичної присутності обвинуваченого, якщо той переховується від слідства і суду.

Такий механізм дає змогу притягнути до відповідальності людей, які виїхали за кордон, розглядати справи щодо воєнних злочинців і колаборантів, не дозволити їм уникнути покарання через переховування, а також створити підстави для міжнародного розшуку та конфіскації майна. Підозрюваного оголошують у національний або міжнародний розшук.

Процедура передбачає кілька етапів: прокурор звертається до слідчого судді й отримує дозвіл на спеціальне розслідування; триває досудове розслідування, збираються докази, проводяться експертизи, а участь забезпечує адвокат; зрештою обвинувальний акт передають до суду.

Спеціальне провадження можливе, якщо особа переховується від органів слідства та суду, оголошена в міжнародний або міждержавний розшук, перебуває на тимчасово окупованій території, у РФ чи за кордоном і не з'являється до суду. Застосовують його переважно щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

Потреба в такій процедурі виникла після російської агресії проти України у 2014 році, коли за кордон втекли багато підозрюваних посадовців, а частина підозрюваних опинилася на тимчасово окупованих територіях або в державі-агресорі. Без неї чимало справ неможливо було б довести до вироку.

Підставою для спеціального розслідування є глава 24-1 КПК України (ст. 297-1, ст. 297-5), статті 323 і 331 КПК, а також закони України 2014–2015 років, які внесли відповідні зміни до кодексу.