Великий Луг після підриву ГЕС: 10-метровий ліс, пелікани й осетри

На місці колишнього водосховища сформувався молодий заплавний ліс — переважно верби та тополі, які подекуди сягають десяти метрів. Еколог Вадим Манюк розповів, що частина дерев, які раніше почали всихати через посуху, відновилася й пустила нові пагони.

«Вони досягають корінням до тих горизонтів, де є вода. І вони переносять посуху таким чином уже набагато спокійніше. Вони виживають і ростуть далі. Але темпи росту знизилися», — пояснив він.

За словами фахівця, нинішня структура Великого Лугу значною мірою склалася ще в перші два роки після спуску води: на нижчих, вологіших ділянках переважає ліс, а там, де вода затримується, утворюються болота та водойми.

Цього літа води у плавнях більше, ніж у попередні роки. На це вплинули червневі та липневі дощі. «Вода — це для плавнів основа їхнього існування. Причому важливі підвищення рівня навіть на якихось 10 сантиметрів. Це буквально перетворює екосистему — вона жива і розквітає», — зазначив еколог.

Нижня частина Великого Лугу, ближча до Нікополя, має більше водойм, боліт і проток. Верхня, у напрямку Запоріжжя, сухіша — там переважають вербові ліси. Рельєф продовжує змінюватися: після весняних розливів Дніпра частина островів утворюється заново, а деякі ділянки розмиває течія.

На дні залишилися сліди того, що було тут до створення водосховища — місця колишніх сільських вулиць, городів і подвір'їв, подекуди рештки фундаментів. Частину території після спуску води вкрив шар мулу, а тепер — молодий ліс. Точну товщину цього шару дослідники поки визначити не можуть: для цього потрібні ґрунтові розрізи, але через безпекову ситуацію провести їх неможливо. Ґрунт тут дуже молодий, і на його повноцінне формування можуть знадобитися щонайменше десятки років.

Разом із лісом відновлюється біорізноманіття. Науковці мають дані про щонайменше 320 видів вищих квіткових рослин. Побільшало комах, земноводних і птахів, у молодому лісі з'являються види, характерні для заплавних лісів.

«Насправді з'являються лісові види, і їх буде більше і більше. Невеличкі за розміром, різні птахи з ряду горобцеподібних, різні кропив'янки, можуть бути ті самі синички, ластівки», — розказав Манюк.

До нового лісу почали прилітати пелікани. Вони з'явилися тут торік, спершу це були поодинокі спостереження, а цього року птахів регулярно бачать на ділянці від Нікополя до Базавлука. Фактів гніздування поки не зафіксували, але регулярна присутність свідчить, що птахи використовують цю територію. Дедалі більше фото та відео лисиць і зайців знімають військові дрони.

Також цього року дослідники неодноразово фіксували у Дніпрі осетрів — представників Червоної книги України. «Якщо вони є на самій верхній точці, безумовно, вони є по всій ділянці Дніпра від Херсона до Запоріжжя», — зазначив еколог.

Через російські дрони досліджувати Великий Луг стає дедалі небезпечніше. Навіть верхні ділянки, де раніше можна було працювати хоч короткий час, тепер практично недоступні. Під час нинішнього виїзду команда могла перебувати на окремій території близько десяти хвилин.

«Це фактично межа наших можливостей. Тобто, далеко не зайдеш, багато не зробиш. Це максимальна межа, після якої прилітають перші дрони. А за 10 хвилин ми можемо хіба що увійти на перші метри, тільки зайти у Великий Луг», — говорить він.

Частина Великого Лугу розташована на територіях, куди люди зараз не можуть потрапити взагалі — посеред Дніпра та ближче до окупованого берега. Про те, що там відбувається з природою, можна лише здогадуватися.

Попри це, четверте літо після катастрофи показує: на місці колишнього водосховища формується нова екосистема. Якою вона буде через десятиліття, значною мірою залежатиме від того, чи залишиться територія розвиватися природним шляхом і який правовий статус вона отримає.

Нагадаємо, російські війська підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. У зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів Херсонщини, більшість — на лівобережжі.