К Каховські НовиниНовини Каховки та Херсонщини

На місці Каховського водосховища росте ліс: екологи проти повторного затоплення

·737 слівредакція
На місці Каховського водосховища росте ліс: екологи проти повторного затоплення

Четвертий рік на місці колишнього Каховського водосховища відроджується Великий Луг — там уже піднявся молодий ліс заввишки до десяти метрів. Науковці закликають не відновлювати греблі після війни, бо вважають повторне затоплення новою екологічною катастрофою.

За чотири роки після підриву Каховської ГЕС територія колишнього водосховища суттєво змінилася. За спостереженнями науковців, там росте молодий ліс, відновлюються плавні, а разом з ними збільшується видове різноманіття. Дослідники нарахували понад 320 видів квіткових рослин. Дедалі частіше на цих теренах бачать пеліканів, лисиць і зайців, а в Дніпрі — червонокнижних осетрів.

Еколог Вадим Манюк каже, що головний прогноз після спуску водосховища справджується. Якщо режим Дніпра залишиться приблизно таким, як у перші чотири роки після катастрофи, ліс і далі ростиме й формуватиметься за сценарієм заплавного лісу.

«Ліс буде підніматися, русло Дніпра залишатиметься таким природним, диким, річка буде чистою, болота будуть далі також залишатися на своїх місцях, буде більше різноманіття флори і фауни. Болота й луки будуть формуватися, тобто видове різноманіття стане більшим, ліс буде підростати і далі формуватися за тим самим сценарієм, що й у всіх інших заплавних лісах. Тобто, буде формуватися перший ярус дерев, підлісок почне формуватися, ну і ґрунт буде розвиватися», — пояснив він.

Згодом у лісі з'являться різні яруси рослинності, а ґрунт продовжить розвиватися. За оцінкою еколога, на це потрібно близько 50 років.

Окреме питання — що буде з цією екосистемою, якщо після завершення війни ухвалять рішення відновити греблі та знову затопити територію. Манюк називає такий крок новою масштабною екологічною катастрофою.

«Якщо після закінчення війни комусь все ж таки прийде в голову відновити греблі, це буде такий жорстокий акт екоциду. Масштаби цієї катастрофи можна порівняти тільки із затопленням Великого Лугу в 1950-х роках. Тоді так само це була катастрофа, і зараз буде така ж сама катастрофа — знищити 200 тисяч гектарів найцінніших екосистем, які можуть бути в степовій зоні взагалі, і тут сформуватися. Це неможливо навіть уявляти і не варто», — сказав він.

На думку еколога, нинішня екосистема, яка формується на десятках тисяч гектарів, має залишитися недоторканою. Якщо все залишити як є, Україна може отримати унікальний природний об'єкт у степовій зоні — на рівні найкращого біосферного заповідника, який за деякими параметрами міг би конкурувати з Чорнобильським. Манюк зауважує, що доля в них схожа: обидва постали внаслідок катастрофи.

Питання про надання Великому Лугу природоохоронного статусу на державному рівні поки не опрацьовують. У 2026 році громадські організації виступили з ініціативою домогтися для цієї території статусу об'єкта всесвітньої спадщини людства. Проте, на переконання Манюка, такого статусу буде недостатньо для безпосереднього захисту екосистеми.

«На мій погляд, це не головне і не вирішить проблеми природи Великого Лугу. Тому що це, звісно, підвищить статус — це дуже високий статус, і, безумовно, це має бути змішаний об'єкт одночасної культурної і природної спадщини — це без сумніву. Але Великому Лугу потрібен статус біосферного заповідника або щонайменше національного природного парку. Для того, щоб захистити саме природну спадщину. Але питання про створення біосферного заповідника поки що не ставиться на державному рівні. І це дуже неправильно, це треба ініціювати якнайшвидше», — пояснив він.

Визначитися з майбутнім Великого Лугу, на думку еколога, потрібно вже зараз — поки природна система продовжує формуватися. Заповідний статус дозволив би захистити територію та забезпечити умови для її подальшого природного розвитку.

Працювати на цих ділянках стає дедалі небезпечніше через постійну загрозу російських дронів: подекуди на дослідження є лише близько десяти хвилин. Частина Великого Лугу й досі недоступна через бойові дії, що ускладнює не лише дослідження, а й оцінку того, що там відбувається.

Нагадаємо, російські війська підірвали Каховську ГЕС 6 червня. У зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів Херсонщини, більшість — на лівобережжі. Станом на вересень 2023 року відомо про 32 загиблих, 28 постраждалих та 39 зниклих безвісти на правобережжі Херсонщини. Збитки, яких РФ завдала Україні, оцінюють приблизно у 1,5 мільярда доларів США.

Читайте також