На місці Каховського водосховища виріс ліс: науковці проти повторного затоплення

За спостереженнями науковців, прогноз після спуску водосховища справджується: територія заростає молодим лісом, відновлюються плавні, зростає біорізноманіття. Тут фіксують понад 320 видів квіткових рослин, дедалі частіше помічають пеліканів, лисиць і зайців, а у Дніпрі — червонокнижних осетрів.

Еколог Вадим Манюк разом із кореспондентами вирушив на берег колишнього водосховища, щоб побачити, як змінився Великий Луг за рік. Досліджувати територію дедалі небезпечніше через постійну загрозу російських дронів: на окремих ділянках на роботу є лише близько десяти хвилин.

За словами Манюка, якщо режим Дніпра залишатиметься приблизно таким, як протягом перших чотирьох років після катастрофи, ліс продовжить рости й поступово формуватиметься за сценарієм заплавного лісу. «Ліс буде підніматися, русло Дніпра залишатиметься таким природним, диким, річка буде чистою, болота будуть далі також залишатися на своїх місцях, буде більше різноманіття флори і фауни. Болота й луки будуть формуватися, тобто видове різноманіття стане більшим, ліс буде підростати і далі формуватися за тим самим сценарієм, що й у всіх інших заплавних лісах. Тобто, буде формуватися перший ярус дерев, підлісок почне формуватися, ну і ґрунт буде розвиватися», — пояснив він.

Згодом у лісі сформуються різні яруси рослинності, а ґрунт продовжить розвиватися. За оцінкою еколога, на це потрібно близько 50 років.

Окреме питання — що станеться з цією екосистемою, якщо після завершення війни ухвалять рішення відновити греблі та знову затопити територію. Манюк вважає повторне затоплення новою масштабною екологічною катастрофою. «Якщо після закінчення війни комусь все ж таки прийде в голову відновити греблі, це буде такий жорстокий акт екоциду. Масштаби цієї катастрофи можна порівняти тільки із затопленням Великого Лугу в 1950-х роках. Тоді так само це була катастрофа, і зараз буде така ж сама катастрофа — знищити 200 тисяч гектарів найцінніших екосистем, які можуть бути в степовій зоні взагалі, і тут сформуватися. Це неможливо навіть уявляти і не варто», — сказав він.

На його думку, нинішня екосистема, яка формується на десятках тисяч гектарів, має залишитися недоторканою. «Якщо залишити все, як є, то ми отримаємо унікальний природний об'єкт в степовій зоні України. Це може бути найкращий біосферний заповідник. Він може конкурувати, можливо, з Чорнобильським в чомусь. В них схожа доля. Там в результаті катастрофи він сформувався, і тут в результаті катастрофи», — зазначив Вадим Манюк.

За словами еколога, нині на державному рівні робота над наданням Великому Лугу природоохоронного статусу не ведеться. Водночас у 2026 році громадські організації виступили з ініціативою домогтися для Великого Лугу статусу об'єкта всесвітньої спадщини людства. Втім, Манюк вважає, що такого статусу буде недостатньо для безпосереднього захисту природної екосистеми. «На мій погляд, це не головне і не вирішить проблеми природи Великого Лугу. Тому що це, звісно, підвищить статус — це дуже високий статус, і, безумовно, це має бути змішаний об'єкт одночасної культурної і природної спадщини — це без сумніву. Але Великому Лугу потрібен статус біосферного заповідника або щонайменше національного природного парку. Для того, щоб захистити саме природну спадщину. Але питання про створення біосферного заповідника поки що не ставиться на державному рівні. І це дуже неправильно, це треба ініціювати якнайшвидше», — пояснив він.

Визначитися з майбутнім Великого Лугу, на думку еколога, необхідно вже зараз — поки природна система продовжує формуватися. Заповідний статус дозволив би захистити територію та забезпечити умови для її подальшого природного розвитку.

Водночас частина Великого Лугу зараз залишається недоступною через бойові дії та російські дрони. Це ускладнює не лише дослідження, а й оцінку того, що відбувається на територіях, куди науковці не можуть потрапити.

Нагадаємо, російські війська підірвали Каховську ГЕС 6 червня. У зоні підтоплення опинилися 80 населених пунктів Херсонщини, більшість із них — на лівобережжі. Станом на вересень 2023 року відомо про 32 загиблих, 28 постраждалих та 39 зниклих безвісти на правобережжі Херсонщини. Збитки, які завдала Україні РФ, приблизно становлять 1,5 мільярда доларів США. Унаслідок руйнації греблі та повеней на лівобережжі Херсонщини загинули сотні людей, що набагато більше, ніж та кількість, про яку заявила підконтрольна Росії окупаційна влада, йдеться в розслідуванні АР.