К Каховські НовиниНовини Каховки та Херсонщини

Рік без мосту: як живе херсонський Острів після удару РФ

·802 слівредакція
Рік без мосту: як живе херсонський Острів після удару РФ

Минув рік відтоді, як росіяни зруйнували міст на мікрорайон Острів у Херсоні. Там досі лишаються близько 250 людей, які виживають завдяки волонтерам.

2 серпня 2025 року російські військові обстріляли автомобільний міст, що сполучає мікрорайон Корабел (Острів) із материковою частиною Херсона. Тоді логістика мікрорайону була фактично зруйнована, а доступ до продуктів і пересування — майже повністю відрізаний. До окупації тут мешкали понад 20 тисяч людей, нині постійно живуть лише 250–300 осіб, ще кілька тисяч час від часу навідуються додому.

Реакція місцевої влади на подію була запізнілою: перші ознаки евакуації та допомоги з'явилися лише зранку наступного дня. Спочатку чиновники запевняли, що пошкодження не критичні, але згодом стало зрозуміло: ситуація серйозна. Росіяни, скориставшись становищем, посилили обстріли Острова, який і до того потерпав від підриву Каховської ГЕС.

Евакуація відбувалася з дивною статистикою: за офіційними даними, дітей лишалося 31, а вивезли 56. Людям майже нічого не пояснювали, тож мешканці самі шукали варіанти довгострокового розміщення в інших громадах.

Російська пропаганда не заперечувала факт удару, але виправдовувала його, називаючи острів «військовим об'єктом». Військові на херсонському напрямку заявляли, що ситуація контрольована, хоча й дуже важка.

Зараз на Острові немає крамниць та аптек. Єдиний пункт незламності, де можна було зарядити гаджети, отримати питну воду та зв'язок, росіяни розбили прицільним обстрілом. Це сталося ще 16 липня, але коментарів від міської влади — ані від Ярослава Шанька, ані від Олександра Прокудіна — досі немає.

Основне забезпечення мікрорайону взяли на себе волонтери. Вони привозять хліб, пальне для генераторів, узимку — газові балони для обігрівачів. Часто роблять це власним транспортом і без жодної компенсації.

«Нашому водію вже три машини спалили російські дрони. Після кожної втрати він купував наступну за власні кошти, лише щоб допомагати людям. Просили хоча б старенький бусик — не дали», — розповідає мешканка мікрорайону.

Попри все, люди продовжують жити: доглядають за оселями тих, хто виїхав, підгодовують тварин і тримаються разом.

Читайте також