Морпіхи ставлять антидронові сітки над дорогами Херсонщини: як це працює

На правобережжі Херсонщини військові 15-го окремого полку підтримки 30-го корпусу морської піхоти щодня натягують антидронові сітки над дорогами між населеними пунктами. Працюють і в «червоних зонах» — самі, без цивільних, щоб нікого не наражати на небезпеку.
Антидроновий захист над дорогами Херсонщини встановлює інженерно-маскувальний батальйон 15-го окремого полку підтримки 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ. За словами військових, такі сітки знижують ризик ударів російських безпілотників по людях і транспорту.
Головний сержант із позивним «Дракон» каже, що географія роботи — це фактично всі місця на Херсонщині, де є антидроновий захист. «Ось, де ви бачите в Херсоні антидроновий захист, там ми і працюємо. Якщо потрібно встановлювати антидроновий захист в "червоній зоні", ми їдемо в "червону зону". Тільки військові. Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми працюємо самі», — розповів він.
Роботи зі встановлення сіток почалися з травня 2025 року. Матеріал військовим передає місцева влада, а сам процес розбитий на кілька етапів. Спочатку група виїжджає на локацію й визначає, скільки метрів сітки потрібно. Далі — заміри, нарізання ділянок, під'їзд вишки, монтаж каркаса і вже потім натягування полотна. «Прикриття, звісно, є», — додає «Дракон».
За безпеку побратимів під час цих виїздів відповідає група прикриття на Херсонському напрямку. Командир маскувального відділення з позивним «Остап» розповідає, що без злагодженої роботи всіх ланок нічого не вийшло б. «Ми всюди виїжджаємо з нашою командою, з нашими маскувальниками, які тягнуть сітки. Ми їх прикриваємо. Кожен виїзд збиваємо дрони. Робота маскувальників, які на вишці, які сітку тягнуть, які на землі тягнуть проволоку — все залежить від наших дій. Ця робота дуже відповідальна, тому що ми відповідаємо за особовий склад», — сказав він.
Водночас військові наголошують: сітка — не панацея. «Зараз дронів дуже багато і, як би там не було, під сітками набагато безпечніше їхати, ніж без них. Я знаю випадки, коли сітки рятували життя людей», — каже «Дракон». За його словами, безпілотників щодня більшає, вони стають усе досконалішими, тож краще мати кілька способів протидії.
«Не всі можуть возити із собою вогневу групу для прикриття, яка буде збивати дрони, або не всі мають кошти на детектори дронів, щоб попередити загрозу. Навіть, якщо ви їдете під сіткою, все одно потрібно бути уважним: дивитися і слухати, що відбувається навколо. Чим раніше ви помітите загрозу, тим більше у вас шансів вижити. Тобто сітка — це не панацея. Вона звичайно рятує, але потрібно також самому про себе дбати», — пояснив військовослужбовець.
Пошкоджені після влучань сітки ремонтують. Навіть невеликий розрив знижує рівень захисту на цій ділянці дороги. «Якщо було зафіксовано ураження дрона в певному районі і там пошкоджена сітка, то ми виїжджаємо на місце і усуваємо ці наслідки влучання. Тому що порвана сітка — це вже небезпека того, що дрон залетить в коридор і люди, які їдуть цим коридором, не будуть вже в такій безпеці, в якій могли би бути», — сказав головний сержант інженерно-маскувального батальйону 15 ОПП МП.
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- За добу на Херсонщині від обстрілів РФ загинули 3 людини, 13 поранені
- Росіяни вщент знищили ТЦ у Херсоні: відео наслідків удару
- Росіяни за добу обстріляли 41 населений пункт Херсонщини: загиблий і поранені
- Рівненські вибухотехніки розміновують Херсонщину вже понад місяць
- Укртелеком відновлює зв’язок на Херсонщині під обстрілами





