Дрони атакують херсонських фермерів: до 200 БпЛА на день
Російські безпілотники стали головною загрозою для аграріїв прифронтової Херсонщини. Біля деяких господарств фіксують до 200 дронів на день, а втрати врожаю сягають 80%.
Аграрії Херсонщини, які працюють поблизу лінії фронту, щодня стикаються з атаками російських безпілотників. Дрони нищать комбайни та іншу техніку, вбивають людей і знищують урожай просто в полях. Про це розповів голова Асоціації фермерів Херсонщини Віктор Гордієнко.
За його словами, проблема замінування полів відійшла на другий план — тепер головне лихо для аграріїв саме дрони. Біля власного господарства Гордієнко фіксує до 200 безпілотників на день. Через постійні атаки він уже втратив близько 80% пшениці, а те, що вціліло, не може зібрати через постійну небезпеку.
«З замінуванням проблеми сьогодні на 90% немає. Проблема сьогодні одна — це дрони, дронові атаки, які щодня знищують комбайни, техніку, вбивають людей», — зазначив Гордієнко.
Член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук розповів, що до повномасштабної війни фермери регіону вирощували пшеницю, соняшник та овочі. Тепер же їм довелося самим освоювати розмінування, а згодом — фактично стати «ППО» для власних господарств і громад, збиваючи FPV-дрони.
Трагічна історія сталася в родині Гордієнків: від удару російського дрона загинув Герой України Олександр Гордієнко, батько Віктора. Він до останнього працював у полі. Як розповів син, росіяни полювали на Олександра близько двох років, і за цей час він особисто збив 200 дронів, які летіли на нього, громаду та інших людей.
Нині Віктор продовжує справу батька, але зізнається: через постійну небезпеку та брак державної підтримки йому дедалі важче морально працювати в полі.
Зазначимо, що майже 470 тисяч гектарів сільськогосподарських земель в Україні досі потребують розмінування. Частину полів на деокупованих територіях фермери очищували власноруч, але компенсацій за це не отримали — виплати передбачені лише сертифікованим саперам. Наступного року на гуманітарне розмінування заклали 1,7 млрд грн, а цьогоріч за програмою 100% компенсації уклали лише 31 договір приблизно на 4900 гектарів.
Також міжнародні партнери підтвердили виділення близько 10,5 млн доларів на тимчасове зберігання врожаю малих і середніх агровиробників із прифронтових регіонів. Кошти підуть на придбання обладнання, а Україна зі Світовим банком опрацьовує залучення ще 25 млн доларів. Це має частково розв'язати проблему зі зберіганням зерна, яка загострилася через ускладнення експорту.
Читайте також
