Антидронові сітки над дорогами Херсонщини: морпіхи розповіли, як працюють

Військовослужбовці інженерно-маскувального батальйону 15-го окремого полку підтримки 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ встановлюють антидроновий захист уздовж маршрутів між населеними пунктами правобережної Херсонщини. Роботи тривають щодня, зокрема й у «червоних зонах» області.

«Ось, де ви бачите в Херсоні антидроновий захист, там ми і працюємо. Якщо потрібно встановлювати антидроновий захист в "червоній зоні", ми їдемо в "червону зону". Тільки військові. Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми працюємо самі», — розповів головний сержант із позивним «Дракон».

За його словами, цю роботу розпочали у травні 2025 року. Матеріал для сіток надходить від місцевої влади, а сам процес поділений на кілька етапів.

«Виїжджаємо на локацію, дивимось, який метраж нам умовно потрібно встановити. Потім робимо заміри, вирізаємо собі певні ділянки цієї сітки, а потім вже їде вишка. Спочатку встановлюється каркас, а потім вже натягується сама сітка. Прикриття, звісно, є», — каже «Дракон».

Командир маскувального відділення з позивним «Остап» входить до групи прикриття на Херсонському напрямку. За його словами, безпека побратимів залежить від злагодженості їхніх дій.

«Ми всюди виїжджаємо з нашою командою, з нашими маскувальниками, які тягнуть сітки. Ми їх прикриваємо. Кожен виїзд збиваємо дрони. Робота маскувальників, які на вишці, які сітку тягнуть, які на землі тягнуть проволоку — все залежить від наших дій. Ця робота дуже відповідальна, тому що ми відповідаємо за особовий склад», — сказав «Остап».

«Дракон» вважає антидронові сітки актуальним захистом, але наголошує: повної безпеки вони не гарантують.

«Зараз дронів дуже багато і, як би там не було, під сітками набагато безпечніше їхати, ніж без них. Я знаю випадки, коли сітки рятували життя людей», — каже військовий.

Він зауважив, що безпілотників щодня більшає і вони стають дедалі досконалішими, тож краще мати кілька способів протидії.

«Не всі можуть возити із собою вогневу групу для прикриття, яка буде збивати дрони, або не всі мають кошти на детектори дронів, щоб попередити загрозу. Навіть, якщо ви їдете під сіткою, все одно потрібно бути уважним: дивитися і слухати, що відбувається навколо. Чим раніше ви помітите загрозу, тим більше у вас шансів вижити. Тобто сітка — це не панацея. Вона звичайно рятує, але потрібно також самому про себе дбати», — пояснив він.

Пошкоджені внаслідок влучань російських безпілотників сітки військові відновлюють, адже навіть невеликий розрив знижує рівень захисту на цій ділянці дороги.

«Якщо було зафіксовано ураження дрона в певному районі і там пошкоджена сітка, то ми виїжджаємо на місце і усуваємо ці наслідки влучання. Тому що порвана сітка — це вже небезпека того, що дрон залетить в коридор і люди, які їдуть цим коридором, не будуть вже в такій безпеці, в якій могли би бути», — сказав головний сержант інженерно-маскувального батальйону 15 ОПП МП.