Режим тиші: у Генштабі пояснили, чому він не може бути одностороннім

5 вересня українські військові продовжують виконувати завдання з оборони держави відповідно до плану. У Головному управлінні комунікацій ЗСУ наголосили: режим припинення вогню не може бути одностороннім чи несиметричним, бо це створює загрозу для життя військовослужбовців. Тому, попри розмови про можливе перемир'я, завдання оборонної операції наразі виконуються в повному обсязі.

Командир 1-го окремого штурмового полку Дмитро Філатов розповів, що від Генерального штабу надійшло розпорядження не завдавати ударів на оперативну глибину. Водночас на тактичному рівні, за його словами, жодних обмежень щодо ведення вогню чи бойових дій у його підрозділі не вводили.

Представники двох бригад, які тримають позиції на Донеччині, підтвердили, що «режим тиші» в них не запроваджували. Аналогічну заяву зробили й у бригаді на півночі Харківської області. Натомість командування Сил територіальної оборони «Північ» станом на ранок отримало вказівку про припинення вогню. Ще один військовослужбовець з управління однієї з бригад на півдні також підтвердив отримання відповідного наказу.

Нагадаємо, раніше з'являлася інформація, що Сили оборони не отримували вказівок про припинення бойових дій від 5 вересня. Водночас американська сторона обговорювала з Україною та Росією можливість припинення вогню в повітрі напередодні візиту спецпосланців президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до РФ. Джерела в Конгресі США заявляли про домовленість щодо перемир'я від 5 до 8 вересня, але не уточнювали, якого саме формату воно стосується.

Попри це, вже після опівночі 5 вересня Росія продовжила атакувати Україну. Внаслідок ворожого удару загорілася дев'ятиповерхівка в Борисполі, а після першої години ночі російські війська вдарили по промисловому підприємству в Кам'янському на Дніпропетровщині.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна не завдаватиме повітряних ударів упродовж часу, необхідного для безпечного прибуття американських представників до Москви та проведення там переговорів. Після візиту до Росії спецпосланці мають приїхати до Києва.