Херсон: чому не варто плутати тишу з мовчанням

Херсонка, яка працює в медіа, розповіла, що на 7 вересня 2026 року вона 19 днів жила без світла. Саме в момент написання матеріалу електропостачання в її оселі нарешті відновили. За її словами, тривала темрява — це не лише побутовий дискомфорт, а й серйозне випробування для психіки: люди виснажуються, стають апатичними або злими.

Журналістка звертає увагу, що фраза «про нас забули» часто з'являється в коментарях під публікаціями про місто. Однак, на її думку, за цими словами зазвичай стоїть не звинувачення на адресу ЗМІ, а глибоке відчуття покинутості. Люди, які тижнями сидять без світла, сприймають це як байдужість влади та суспільства.

Окремо вона торкається теми евакуації. Порада «виїжджай» звучить просто лише для тих, у кого є куди їхати. Для багатьох херсонців залишити дім — означає втратити роботу, звичне життя та опору. Невідомість за межами міста часто лякає більше, ніж уже знайома небезпека. Саме тому, зауважує медійниця, дехто після евакуації повертається назад.

Вона підкреслює: російська пропаганда активно використовує ці настрої. Ворог грає на тезах «вас кинули», «там святкують, поки ви потерпаєте» та «опір марний». Проте називати будь-яку критику влади ворожою роботою — теж неправильно. Питання про терміни відновлення енергетики та справедливість розподілу ресурсів мають звучати.

Водночас твердження про те, що про Херсон «мовчать», журналістка називає міфом. Вона наводить дані: лише протягом дня 7 вересня в регіональній стрічці одного з українських агрегаторів з'явилося 54 матеріали про Херсон та область. Про місто пишуть як місцеві видання, так і загальнонаціональні — Суспільне, Укрінформ, «Українська правда» та інші. Одна й та сама подія часто стає темою для кількох редакцій одночасно.

На думку авторки, проблема не в браку публікацій. Людям боляче від того, що навіть коли про їхню біду знають усі, вона не зникає. Медіа не замовчують Херсон, але це не робить життя містян легшим. Саме цю різницю важливо усвідомлювати, щоб не сперечатися про різні речі.