Почесна громадянка Херсона Лариса Польська: благодійність і родинні історії

Лариса Польська отримала звання «Почесна громадянка Херсонської міської територіальної громади». Офіційно міська влада згадала її багаторічну благодійну діяльність і допомогу постраждалим від війни.

Польська народилася 31 серпня 1951 року в Рівному. У 1973 році закінчила Херсонський педагогічний інститут за спеціальністю «вчитель російської мови та літератури», працювала вчителькою на Херсонщині. У 1994–2000 роках була комерційною директоркою страхового товариства та малого підприємства, а також директоркою державного магазину.

Із 2003 року Польська керує благодійною організацією «Фонд громади міста Херсон “Захист”». Фонд допомагає медичним, освітнім та соціальним закладам, підтримує громадські ініціативи, постраждалих від російської агресії та мешканців Херсона.

Вона повна кавалерка ордена княгині Ольги: III ступінь — 2005 року, II — 2016-го, I — 2022 року. Також має відзнаку Президента України «За оборону України», а у 2024 році стала Почесною амбасадоркою Херсонщини.

У 2002 році Польська стала помічницею народного депутата Олега Беспалова, згодом працювала помічницею депутата від Партії регіонів Ігоря Козакова. У 2006 році балотувалася до Верховної Ради та претендувала на посаду Херсонського міського голови. Протягом 2006–2013 років очолювала Громадську раду при Херсонській ОДА, а у 2012–2016 роках — Громадську раду при управлінні МВС у Херсонській області. Під час Євромайдану була однією з ініціаторок саморозпуску громадської ради при ОДА.

Донька Польської Юлія — дружина колишнього народного депутата Ігоря Франчука. Він був нардепом II, III та IV скликань, у 2001–2006 роках очолював «Чорноморнафтогаз», раніше був одружений із донькою другого Президента України Леоніда Кучми Оленою.

У листопаді 2024 року правоохоронці повідомили про викриття схеми із закупівлею у 2022 році понад мільйона комплектів військової форми для ЗСУ. Прізвищ підозрюваних Офіс генпрокурора та Нацполіція не називали. За даними джерел медіа у правоохоронних органах, ідеться про колишнього радника керівництва Міноборони Романа Баликіна, екснардепа Ігоря Франчука та його сина Ярослава.

За версією слідства, турецька компанія погодилася виготовити понад мільйон комплектів форми приблизно за 25,6 мільйона доларів, а договори з Міноборони уклали на суму понад 35 мільйонів доларів. Різницю у понад 10 мільйонів доларів учасники схеми, як стверджують правоохоронці, планували розподілити між собою. Фігурантам повідомили про підозру у шахрайстві в особливо великих розмірах, вчиненому групою осіб; санкція статті — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ігорю Франчуку суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою 50 мільйонів гривень застави. Заставу не внесли, тож він залишився в СІЗО. Його син та Роман Баликін, за інформацією медіа, перебували під домашнім арештом. Франчук має статус підозрюваного, його провина може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Сама Польська не є підозрюваною у цій справі.

Близькими родичами Польської є херсонські підприємці Ігор та Денис Пащенки — спорідненість підтверджувала й сама Польська. Ігоря Пащенка застрелили ввечері 24 квітня 2018 року біля його будинку у Дніпровському районі Херсона; нападник кілька разів вистрілив у підприємця та його охоронця. Пащенко загинув на місці, охоронця госпіталізували. Поліція відкрила провадження за ч. 2 ст. 115 КК України, однією з основних версій називали підприємницьку діяльність загиблого. Ім’я Пащенка пов’язували з майновим конфліктом із колишнім міським головою Херсона Володимиром Сальдо; офіційної підозри у цій справі Сальдо не отримував. У листопаді 2020 року затримали чоловіка, який, за версією слідства, був посередником між замовником та виконавцями вбивства, а двом братам — Сергію та Дмитру Кальченкам — повідомили про підозру в організації замовного вбивства й оголосили в розшук. На початку 2021 року братів, за повідомленнями медіа, знайшли мертвими в Росії.

Денис Пащенко став центральним учасником так званої домініканської історії Сальдо. У 2016 році вони обидва перебували в Домініканській Республіці, де Пащенко заявив місцевим правоохоронцям, що Сальдо разом зі спільниками викрав його та незаконно утримував. За цією заявою Сальдо затримали, він певний час перебував у домініканській в’язниці, згодом вийшов під заставу і повернувся до України. Після повернення Сальдо висунув протилежну версію — що Пащенко сам організував провокацію, заволодів документами та намагався привласнити його активи. Денис Пащенко також оприлюднив так звані «плівки Сальдо» — записи, автентичність яких вироком суду не встановлена. Після повномасштабного вторгнення Сальдо перейшов на бік Росії та очолив створену окупантами адміністрацію захопленої частини Херсонщини, в Україні його засудили за державну зраду та колабораційну діяльність.

В Україні Дениса Пащенка затримали у справі, де потерпілим вважали Сальдо, — за підозрою у вимаганні майна з погрозами насильством і вбивством. У березні 2017 року йому заочно повідомили про підозру за ч. 4 ст. 189 КК України та оголосили в національний, а потім у міжнародний розшук. У грудні 2018 року його затримали у Швейцарії, згодом доставили до України, суд узяв його під варту. У січні 2020 року запобіжний захід змінили на особисте зобов’язання, згодом апеляція призначила нічний домашній арешт.

Родинні зв’язки не є колективною відповідальністю, і Лариса Польська не має відповідати за дії дорослих родичів. Підозра Ігорю Франчуку не є вироком, а нерозкрите вбивство Ігоря Пащенка не дає підстав без доказів призначати винних. Водночас звання Почесної громадянки передбачає особливу увагу суспільства до повної біографії нагородженої людини — і херсонці мають право бачити її всю, а не лише парадну частину.