До 500 тисяч км оптоволокна від дронів можуть лежати на Херсонщині

Про це в ефірі «Суспільне Студія» розповів Юрій Антощук — координатор робочих груп із громадської безпеки на Херсонщині, співзасновник і голова благодійного фонду «Об'єднання».

За його словами, близько половини російських FPV-дронів керуються оптоволоконним кабелем. Після ударів на землі залишається багато дроту, і він забруднює територію. Скільки саме кабелю лежить на правобережжі області, наразі порахувати неможливо.

«Потенційний обсяг — до 500 тисяч кілометрів. Ми розуміємо, що це як екологічна катастрофа, й вона доволі об'ємна. Для точної цифри треба провести репрезентативне дослідження і розуміти, насправді, яка територія забруднена цим оптоволокном. Поки що у світі немає такої технології, яка б могла усунути цю проблему в таких масштабах», — говорить Антощук.

Наслідки вже видно. За словами експерта, військові публікували фото, де птахи в'ють гнізда із залишків оптоволоконного кабелю.

Атаки на людей, транспорт і будинки

Юрій Антощук розповів, що російські військові б'ють дронами по цивільних, будинках і транспорті. Від початку року в Херсоні під удари потрапили понад 20 маршрутних автобусів. Також у місті немає жодної автозаправної станції, яку б не атакували російські дрони.

«Росіяни також почали використовувати новий метод. Вони обирають багатоповерхівку і починають впродовж доби активно атакувати її FPV-дронами. Бувало у нас в "червоній зоні", що одну багатоповерхівку більше сотні дронів за добу атакувало підряд», — каже він.

Дрони на оптоволокні долітають на десятки кілометрів

За словами Антощука, FPV-дрони на оптоволокні можуть долати 30–40 кілометрів. Є й котушки з кабелем завдовжки до 50 кілометрів — це дає змогу дронам діставати до околиць Херсона.

Щоб відстежувати, як змінюється безпекова ситуація, громадські організації створили спеціальні карти. На них фіксують, як розширюється так звана «червона зона» від Дніпра.

«За останні пів року дійсно вже немає у нас безпечних районів в Херсоні. Окупанти, на жаль, шукають нові можливості, щоб збільшити радіус атак, і ми це бачимо кожного місяця, як ця зона збільшується, і вони ще далі залітають», — розказує Юрій.

Нова загроза — автономні рої дронів

Антощук каже, що штучний інтелект або машинний зір у безпілотниках застосовують уже не перший рік. Водночас він звернув увагу на інформацію компанії Anthropic про можливе використання її технологій росіянами для створення автономних груп дронів, які можуть діяти разом.

«Це концепція, за якої кілька БпЛА можуть продовжувати виконання завдання навіть у разі втрати одним із них керування. Для прифронтової громади ця технологія створює додаткові ризики. Якщо таку систему автономних роїв доведуть до кінця, це в рази може збільшити кількість поранених і загиблих. І ми теж розуміємо, що такі дрони неможливо буде зафіксувати детекторами дронів, їх не можна буде посадити за допомогою РЕБів. Необхідно використовувати інші засоби, щоб з ними боротися», — каже він.

Водночас Антощук зазначив, що технології автономних дронів ще розвиваються. А людина все ще може брати участь у ключових етапах — від запуску та збору інформації до ухвалення рішення про атаку.