Жителю Херсонщини заочно інкримінують організацію псевдовиборів у Генічеську
Херсонська обласна прокуратура заочно повідомила про підозру чоловікові, який, за версією слідства, у 2023 році очолив у окупованому Генічеську так званий штаб громадського спостереження за виборами. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Про підозру повідомили 10 вересня на сторінці Херсонської обласної прокуратури у Facebook. Йдеться про місцевого жителя, який, за даними слідства, долучився до структур, створених окупантами на тимчасово захопленій частині області.
За версією прокуратури, у 2023 році чоловік, перебуваючи в окупованому Генічеську, вступив до новостворених «Громадської палати Херсонської області» та «Громадської палати РФ». А вже в серпні того ж року очолив «штаб громадського спостереження за виборами». Ця структура мала імітувати законність і відкритість псевдовиборів до «Херсонської обласної думи І скликання».
Слідство стверджує, що підозрюваний проводив засідання «штабу», залучав людей до спостереження в дні «голосування», готував їх за законодавством РФ і забезпечував взаємодію між учасниками організації та представниками окупаційної адміністрації.
Крім того, чоловік публічно виступив із промовою. Її записали на відео та розмістили на окупаційних інтернет-ресурсах. У виступі він наголошував на нібито добровільності участі місцевих жителів у «голосуванні» та пов'язував майбутнє захопленої частини Херсонщини з Росією.
Йому інкримінують правопорушення за статтею 111-1 Кримінального кодексу України — участь в організації та проведенні незаконних виборів, а також інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.
Як пояснили в обласній прокуратурі, йдеться про спеціальне кримінальне провадження, або провадження in absentia. Це процедура, коли розслідування ведеться без фізичної присутності обвинуваченого — за умови, що він переховується від слідства і суду. Такий механізм дає змогу притягнути до відповідальності тих, хто виїхав за кордон, розглядати справи щодо воєнних злочинців і колаборантів, а також створює підстави для міжнародного розшуку та конфіскації майна.
Для запуску спеціального розслідування прокурор звертається до слідчого судді по дозвіл. Далі збираються докази, проводяться експертизи, а участь у процесі забезпечує адвокат. Згодом обвинувальний акт передають до суду, а підозрюваного оголошують у національний або міжнародний розшук.
Застосовують таку процедуру, якщо людина переховується від органів слідства та суду, перебуває на тимчасово окупованій території, у РФ чи за кордоном і не з'являється до суду. Переважно це стосується тяжких та особливо тяжких злочинів.
Потреба в таких провадженнях виникла після російської агресії проти України у 2014 році, коли чимало підозрюваних посадовців виїхали за кордон або перебували на окупованих територіях. Без цієї процедури багато справ не вдалося б довести до вироку. Норми про спеціальне досудове розслідування та судовий розгляд закріплені в Кримінальному процесуальному кодексі України — зокрема у главі 24-1 та статтях 323 і 331, а відповідні зміни до кодексу ухвалили законами 2014–2015 років.
Читайте також
Ще в розділі «Події»
- На окупованій Херсонщині АЗС отримали попередження через ціни на бензин
- Прокудін закликав херсонців не ігнорувати небезпеку та евакуюватися
- Авіаудар пошкодив офіс Червоного Хреста в Херсоні
- СБУ на Херсонщині оголосила набір у свої ряди
- Жителю Криму, який став суддею окупаційного суду, повідомили про підозру






