З окупації повернули 15 українців: серед них 96-річна жінка з Херсонщини та каховчанин

Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, найстаршій із повернутих жінок — 96 років, наймолодшому чоловікові — 49.

Одна з історій — про родину із Залізного Порту на Херсонщині. З окупованого міста вивезли 96-річну жінку разом із донькою та зятем. Сама вона потребувала постійного догляду, а її зять пересувався з апаратом Ілізарова, тож самостійно подолати дорогу вони не могли. На підконтрольній території на них чекав онук.

«Жінка потребувала постійної допомоги, а її зять пересувався з апаратом Ілізарова. Самостійно пройти цей шлях вони не могли. Тут на них чекав онук. Тепер ця довга й важка дорога позаду. Родина — у безпеці, а він нарешті поруч зі своїми рідними та може про них піклуватися», — зазначив Лубінець.

Ще один випадок — 74-річний чоловік із Каховки. Він роками залишався в окупації, бо боявся, що виїзд зашкодить синові, який перебував у російській неволі. Вибратися він наважився лише у 2025 році, коли сина визволили. На той момент стан здоров'я чоловіка різко погіршився: він переніс важкий інсульт, має частковий правосторонній параліч та запалення нижньощелепної залози. Зараз він під наглядом лікарів, йому допомагають відновити документи та стабілізувати стан. Попереду — зустріч із рідними, на яку він чекав роками.

За словами омбудсмена, для частини людей повернення починається без документів — вони або втрачені, або протерміновані. Український паспорт, який мав би бути просто документом, через це може створити додаткові труднощі.

«У кожного, хто повертається, своя причина чекати на цей день. Хтось нарешті зможе обійняти рідних після років окупації. Хтось — потрапити до лікарів. А хтось — просто опинитися в безпеці. І для кожного це означає одне: більше не жити в страху… Робота триває — заради тих, хто вже повернувся, і тих, хто ще чекає на можливість повернутися додому», — додав Лубінець.