З окупації повернули 15 українців: серед них 96-річна жінка з Херсонщини та чоловік із Каховки

Про це розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, найстаршій із повернутих жінок — 96 років, наймолодшому чоловікові — 49.

Одна з історій — про родину із Залізного Порту на Херсонщині. З окупованого міста вивезли 96-річну жінку, її доньку та зятя. У місті, куди зайшли росіяни, — обстріли, перебої з електрикою, брак продуктів. Жінка не могла обходитися без сторонньої допомоги, а її зять пересувався з апаратом Ілізарова, тож самостійно подолати цей шлях родина не мала сил.

«Жінка потребувала постійної допомоги, а її зять пересувався з апаратом Ілізарова. Самостійно пройти цей шлях вони не могли. Тут на них чекав онук. Тепер ця довга й важка дорога позаду. Родина — у безпеці, а він нарешті поруч зі своїми рідними та може про них піклуватися», — зазначив Лубінець.

Ще один випадок — 74-річний чоловік із Каховки. Він жив в окупації роками, бо побоювався, що виїзд зашкодить синові, який перебував у російському полоні. Рішення виїхати він ухвалив лише 2025 року, коли сина визволили. На той момент його власне здоров'я різко погіршилося: чоловік переніс важкий інсульт, має частковий правосторонній параліч і запалення нижньощелепної залози.

«Лише у 2025 році, після визволення сина, він вирішив виїхати. Та на той час його власний стан здоров’я різко погіршився. Чоловік переніс важкий інсульт, має частковий правосторонній параліч та запалення нижньощелепної залози. Зараз він під наглядом лікарів. Йому допомагають відновити документи та стабілізувати стан. Попереду — зустріч із рідними, на яку він чекав роками», — розповів омбудсмен.

За словами Лубінця, для частини людей повернення починається без документів — їх або втратили, або ж термін дії минув. Український паспорт, зауважив він, який мав би бути просто документом, може спричинити нові труднощі.

«У кожного, хто повертається, своя причина чекати на цей день. Хтось нарешті зможе обійняти рідних після років окупації. Хтось — потрапити до лікарів. А хтось — просто опинитися в безпеці. І для кожного це означає одне: більше не жити в страху… Робота триває — заради тих, хто вже повернувся, і тих, хто ще чекає на можливість повернутися додому», — додав уповноважений.

Тим часом на тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині загострюється гуманітарна ситуація: регулярні поставки продуктів припинилися ще наприкінці травня, а безпечно виїхати з міста люди не можуть. З наближенням холодів становище стає дедалі критичнішим — у місті за кілька кілометрів від Херсона залишаються кілька тисяч людей.