Як ХНТУ врятував 20 терабайтів даних з окупованого Херсона
У перші тижні окупації Херсона ІТ-команда Херсонського національного технічного університету зуміла вивезти 20 терабайтів критичних даних через хмару. Серед врятованого — реєстри військового обліку викладачів і студентів.
24 лютого 2022 року ХНТУ опинився в епіцентрі подій: вже за тиждень місто було повністю окуповане. У серверній на другому поверсі головного корпусу лишалися дані, які в жодному разі не мали потрапити до ворога — зокрема списки військовозобов'язаних і учасників АТО. Вивезти обладнання фізично не було можливості, тож ІТ-центр на чолі з Олександром Мельниченком пішов на ризик: евакуювати все мережею через хмару Microsoft Azure.
Спершу дані передавали звичайним каналом на 1 Гбіт/с, але коли окупанти перемкнули інтернет-трафік Херсона через Крим, швидкість упала до 10 Мбіт/с на сесію. Тоді команда написала кастомні скрипти, які розрізали великі масиви на тисячі дрібних фрагментів і запускали по 10–30 паралельних сесій. На приймальній стороні у хмарі інші скрипти автоматично збирали файли назад у цілісні бази даних.
Поки йшла передача, одна зі співробітниць щодня проходила через російські блокпости до головного корпусу, щоб копіювати системні ключі на флешки. Дані перекачували поетапно: спершу перевіряли цілісність файлів у хмарі, і лише потім знищували оригінали. Коли останній файл «перетнув кордон», диски дистанційно заблокували на рівні BIOS.
Окупанти, діставшись дата-центру, винесли лише легке «залізо» — модулі пам'яті, процесори, мережеві карти. Важкі жорсткі диски виявилися порожніми. Спроба окупаційної влади запустити фейковий «клон» університету також провалилася: управління ідентифікацією було перенесено в хмару, тож легітимна адміністрація з вільної території миттєво заблокувала акаунти колаборантів.
Сьогодні ХНТУ працює без єдиної фізичної адреси: адміністрація в Хмельницькому, сервери в Azure, студенти від Японії до Канади. Частина студентів досі в окупації на лівобережжі Херсонщини — вони ризикують, шукаючи сигнал інтернету, щоб почути українську мову на парі. У кабінеті ректорки в Хмельницькому одна стіна присвячена Херсонщині, а нові меблі обирають з розрахунком на повернення в рідні аудиторії.
Керівник ІТ-центру Олег Артеменко наголошує: порятунок став можливим завдяки запасу потужності серверів, продуманому шифруванню та чітким пріоритетам. Дані передавали подвійно зашифрованими: спершу архів, потім тунель. Евакуацію розділили на чотири черги — від найнебезпечніших реєстрів до другорядних архівів, що дозволило зекономити до половини обсягу. Також команда радить не економити на якісному обладнанні: у критичній ситуації ціна відмови компонента зовсім інша, ніж у мирний час.
Читайте також
