У Новодмитрівці на Херсонщині печуть хліб на заквасці в дров'яній печі

18 вересня 2026, 04:13 ·1263 слівредакція

У селі Новодмитрівка, що за 5 км від Великої Олександрівки, подружжя Надія та Віталій Біланенки випікають хліб у дров'яній печі — до 100 хлібин за зміну. Рецепт місцевий, на власній заквасці, без звичних дріжджів.

Хліб тут випікають через день, а щоп'ятниці — двічі, бо однієї печі на всіх охочих не вистачає. Робота починається ще з ночі: у п'ятницю господарі встають о дванадцятій і вже не лягають. Топлять піч приблизно з другої ночі, а сам процес випікання займає сім-вісім годин на одну піч — з четвертої ранку до дванадцятої.

Піч у родині збирає Віталій. За його словами, будувати його навчив батько: «Хто навчив – батько! Батько навчив будувати. Хату сам робив та і все тут сам робив». Коли Надія попросила скласти піч для хліба, він узявся і за неї. Роботи у дворі тривають досі: приватному господарству ще довго долати наслідки війни, хоч громаду деокупували ще восени 2022 року. Надія показує розібрану пічку та вогнетривку цеглу, яку вдалося роздобути за допомогою благодійників. Оновлення печі тривало близько місяця, носити сажу приїздили навіть друзі.

До випікання Надія дійшла через родину. «В мене мамка пекла. Я була завідуючою пекарнею в колхозі. Потім кажу, зроби мені таку пічку. Попробуєм на дровах пекти самі», — розповідає жінка. Пекти хліб її вчила тітка Ніна. Перша піч була оббита залізом і за кілька тижнів згоріла — тоді ще не знали, як правильно топити дровами, тож хліб виходив і копчений, і підгорілий. Друга вийшла кращою, але через прильоти почала сипатись, тож її довелося ремонтувати.

Все відбувається в одному приміщенні, де одночасно гуде тістоміс. За зміну тут замішують три мішки борошна — по 50 кілограмів кожен. Хліб випікають без звичних дріжджів: в опару додають закваску власного приготування, саме вона дає смак і аромат. Впізнати такий хліб можна за невеликими вкрапленнями висівок у тісті.

Готове тісто дістають із чана шматками, Надія заздалегідь туго перебинтовує зап'ястки. Вона відриває порцію, кладе на старі механічні ваги й одразу формує хлібину, примовляючи: «Треба все встигнути за час». Віталій підхоплює наповнені форми і ставить їх на стелажі, щоб тісто підійшло. Далі форми одна за одною вирушають у розпечену піч на довгій лопаті.

Випікають короваї у чорних ребристих формах, а також прямокутні — ті, що в народі звуть «кірпічіками». Готові буханці виймають гарячими, скоринка ще потріскує.

Хліб із Новодмитрівки роз'їжджається далеко за межі села: його везуть до Херсона, Одеси та Великої Олександрівки, звідки по нього спеціально приїздять.