Під дронами — на роботу: як херсонці долають щоденний шлях

Щоранку херсонці звіряються з телеграм-каналами, слухають небо і лише тоді виходять з дому. Дорога на роботу в прифронтовому місті перетворилася на щоденний ризик.
У Херсоні щоденний маршрут до роботи став випробуванням. Люди моніторять чати, беруть із собою детектори дронів, одягають бронежилети й обирають найбезпечніші шляхи.
Володимир Циктор, директор КП «Парки Херсона», перед виходом із дому перевіряє телеграм-канали та інші ресурси, щоб зрозуміти обстановку в повітрі. Він розповів, що одного разу дрон, який летів на його машину, промахнувся і влучив в інший автомобіль — люди зазнали поранень. Такі ситуації трапляються щодня.
Щоб зменшити ризики, підприємство змінило графік: співробітники виходять одразу на локацію, а не їдуть через місто. Інвентар підвозять окремо, пояснює директор.
Сергій Сіроштан, працівник «Парків Херсона», мешкає в «червоній зоні» та щодня їде на роботу власним авто. Його ранок виглядає так: моніторинг чатів, увімкнення «Хувера» (пристрій для виявлення сигналів FPV-дронів), бронежилет — і в дорогу. Він каже, що дронів зараз дуже багато, і вони атакують усе — і приватні авто, і громадський транспорт.
Інна Ралюк, ще одна працівниця підприємства, ходить пішки. Вона дивиться, де зараз дрон, і якщо поруч — затримується, а коли він пролетів — швидко рухається під деревами.
Громадський транспорт у Херсоні працює. Щодня послугами КП «Херсонкомунтранссервіс» користуються близько трьох тисяч людей. Директор підприємства Вадим Мельник зазначає: ситуація змінилася кардинально через кількість дронів, які летять на місто. Багато «прильотів» і по автобусах, і по тролейбусах, але робота триває. Якщо пошкоджена контактна мережа, тролейбуси зупиняються і чекають ремонтників, а маршрути змінюють оперативно.
Водій Максим Богдан працює у громадському транспорті майже 20 років. Останні місяці, за його словами, найважчі: майже щодня атаки на цивільний транспорт. Люди стали обережнішими, менше їздять, бо життя одне. Але він додає: «Підтримуємо ритм. Якось потрібно підтримувати місто, тому що якщо ми здамося — місто стане». Пасажири намагаються вирішити справи зранку — і швидше додому.
Ксенія Мерзла, адміністраторка громадського центру Херсонської обласної організації Товариства Червоного Хреста, відмовилася від маршруток і їздить на електросамокаті. Він розганяється лише до 25 км/год, але на ньому краще чути дрони, каже вона. Одного разу за містом дрон «повис» і чекав на неї, але пощастило. Під артилерійський обстріл теж потрапляла — для херсонців це вже звично. Вона пояснює, чому не полишає роботу: «Якщо я поїду, інші люди поїдуть — не буде кому допомагати тим, хто тут залишається».
Бариста Дарія Замятіна щодня о шостій ранку йде на роботу пішки 30–40 хвилин. Громадський транспорт ще не їздить, таксі — надто дорого. Одного разу вона затрималася вдома на п’ять хвилин і побачила дрон на висоті десяти метрів. Почекала, почула вибух, але пішла — бо треба на роботу. Через 15 хвилин усе закінчилося, і вона встигла вчасно. Попри все, Дарія не збирається звільнятися: «Я все ще „горю“ цією професією. Дуже теплі відносини між собою у колег і з клієнтами — і це допомагає».
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- Дрон РФ влучив в автівку на Херсонщині: четверо поранених
- Пожежа у херсонській багатоповерхівці після удару дрона: пошкоджено 8 квартир
- 28 поранених за добу: як Херсонщина пережила російські удари
- Із Херсона евакуювали маломобільного чоловіка та жінку з твариною
- У Дар'ївці російський дрон влучив у автівку: поранені шестеро людей




