Вірш Арона Копштейна про Херсон перетворили на танго

27 серпня 2026, 20:12 ·698 слівредакція

Завдяки херсонській дослідниці Наталії Кузововій віднайшли маловідомі рядки поета Арона Копштейна про наше місто. Їх переклали на музику у стилі польського танго 1930-х.

Кандидатка історичних наук і викладачка Наталія Кузовова оприлюднила у соцмережах уривок вірша Арона Копштейна про Херсон. Це лише кілька строф, але навіть вони надихнули на музичний експеримент: текст перетворили на танго за допомогою штучного інтелекту.

У вірші — виноградні грона, літо, перше кохання та Херсон, до якого ліричний герой спочатку «забув шляхи усі», а потім готовий бігти сірим вовком. Ось ці рядки:

Винограду сині грона Гнулись прямо на лозі. До маленького Херсона Я забув шляхи усі

Як ізнову сині грона Стануть літу за межу – До маленького Херсону Сірим вовком побіжу

Щоб дістати, щоб зустріти Першу подругу мою, Щоб ізнов поговорити Світлих вулиць на краю

У дописі зазначено 1937 рік. Сама Наталія Кузовова пожартувала: «Цікаво, якщо це перетворити на пісню». Так і виникла ідея танго.

Чому саме танго? Ритмічний текст, повторення «до маленького Херсона», трохи суму, трохи пристрасті — усе це органічно лягло в жанр. За музичний орієнтир взяли атмосферу польського танго 1930-х років, зокрема знаменитої композиції «To ostatnia niedziela» у виконанні Мечислава Фогга. Музику та вокал згенерував штучний інтелект, а текст залишили без змін — лише ті рядки, які оприлюднила дослідниця.

Арон Копштейн (1915–1940) — український поет і журналіст, життя якого тісно пов'язане з Херсоном. Він народився в Очакові, у п'ять років осиротів і виховувався в дитячому будинку в Херсоні. Підлітком працював на заводі імені Петровського, де й захопився літературою: писав вірші, друкувався у заводській газеті. Пізніше переїхав до Харкова. Загинув 4 березня 1940 року під час радянсько-фінської війни — йому було лише 24 роки.

Наталія Кузовова розповіла, що повного тексту вірша не має — бракує ще кількох куплетів. «Він дуже гарний: ритмічний, живий, душевний, і Херсон там є як є», — поділилася вона. Дослідниця згадала, що колись читала ці вірші зі сцени на вечорі «Шалом, пам'ять» у Херсонському художньому музеї, який росіяни нещодавно знову обстріляли. Сам вірш виходив у збірці невеликим тиражем, тож він малодоступний.

Якщо у ваших домашніх архівах, старих виданнях чи записах є повний текст цього вірша, поділіться ним — можливо, разом вдасться повернути загублені рядки.