«Смак незламності»: херсонка повертається додому варити варення з інжиру

Понад пів століття Світлана Дяченко прожила у своєму селищі під Херсоном. Через складну безпекову ситуацію вона переїхала до Києва, але дім не покидає: жінка при першій нагоді повертається, аби доглядати сад і все, що створювала разом із чоловіком.

На подвір'ї Світлани ростуть самшит, ялівець, юка, гранат та інжир. Більшості рослин — близько шести років. Гранат уже три роки дає солодкі соковиті плоди, а інжир — чотири. З них господиня варить варення та робить консервацію.

Уже три з половиною роки жінка живе в Києві та працює онлайн-вчителькою географії. Каже: Херсонщина для неї — не просто місце на карті, а дім, де кожен куточок має свою історію. Приватний будинок потребує багато турботи, особливо зелені насадження, які є улюбленою справою її чоловіка. Для самої Світлани сад — місце, де вона відпочиває душею та впорядковує думки.

На зиму жінка заготовляє овочі та фрукти. Частину врожаю збирає у власному саду, решту привозять батьки, друзі та сусіди. Окрім традиційних рецептів, використовує й нові. Цього разу приготувала огірки з кетчупом і гірчицею, кабачки, варення з інжиру та виноградний сік із минулорічного врожаю.

Усі закрутки Світлана забирає з собою до Києва, аби навіть далеко від дому відчувати частинку рідної землі. «Наша рідна Херсонщина смакує, в першу чергу, соковитими кавунами, запашними динями, ароматними огірками, помідорами, абрикосами, персиками, виноградом. А ще, незважаючи на всі труднощі, смак нашої Херсонщини — це смак незламності», — ділиться жінка.