Пелікани повернулися на Каховське водосховище — їх зняв дронар 128-ї бригади

Птахи потрапили в об'єктив під час логістичної місії, коли Віктор разом із екіпажем доставляв продукти та батареї піхотинцям на позиції в кілзоні. На зворотному шляху в дрона ще лишався заряд, і військові вирішили роздивитися, що за птахи тримаються на висохлому дні водойми з невеликими озерцями.

«Думав, що гуси, а потім — не повірив очам, бо навіть не знав, що пелікани залітають в Україну. Ми всі були у захваті від побаченого!» — розповів боєць.

У цивільному житті Віктор працював екскаваторником у кар'єрі. У день повномасштабного вторгнення він добровільно пішов до ТЦК, звідки його розподілили в артилерію водієм. Разом із підрозділом брав участь у звільненні Херсонщини та Херсона.

Після повернення в тил і сімейних проблем військовий самовільно залишив службу. Повернувся за два роки — і погодився стати оператором дронів у 128-й бригаді.

«Я навіть сам здивувався, як легко мені давалось навчання у бригадній школі операторів БпЛА. Можливо тому, шо мене по-справжньому захопила ця тема і просто горів бажанням літати — це такі бойові можливості відкривало, що раніше й уявити не міг», — говорить Віктор.

Нині він освоїв новий напрямок — батальйон безпілотних систем отримав квадроцикли для доставки боєприпасів, дронів і бензину на позиції. Це небезпечна робота, що потребує швидкості й уважності, тож Віктор, який завжди захоплювався мотоспортом, пішов туди добровольцем.

«Я місцями розганяюсь далеко за 100 кілометрів на годину. А ще ж за мною полюють російські дрони-ждуни і звичайні FPV — адреналін шалений! Але мені це подобається», — розповів він.

Одного разу квадроцикл підбив російський дрон, але Віктор встиг зіскочити. Іншого разу він вчасно помітив небезпеку та збив з автомата два дрони.

Сам військовий жартує, що отримав усе, про що мріє молодий хлопець: швидкісний байк, можливість вичавити з нього всі кінські сили, стріляти по дронах, як у фантастичних бойовиках, і відчуття, що він потрібен побратимам.