«Моє місто» видало журнал про людей, які творять зміни

Жінка з Сумщини почала в’язати балаклави для військових, коли її син вважався зниклим безвісти. Вона пояснювала це просто: якщо вона подбає про чужого хлопця на фронті, то хтось так само подбає про її. Це лише одна з історій, які увійшли до першого журналу громадської організації «Моє місто».

Організація починалася з двох людей у невеликому одеському офісі. За 11 років вона виросла у всеукраїнську спільноту, яка зібрала понад 78 мільйонів гривень і реалізувала 299 проєктів по всій країні. Однак нове видання не про цифри, а про людей, які за ними стоять.

Серед героїв журналу — колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко. Він провів майже три з половиною роки в полоні, бо відмовився співпрацювати з окупантами, а після звільнення одразу почав допомагати іншим. Також там розповідь про херсонський центр Христини Студинської, де мами можуть перепочити, про харківський театр «Нафта», який показав виставу для нечуючих глядачів, і про інструктора з дайвінгу Євгенія Колесника, чиї заняття з ветеранами допомагають їм уперше за роки війни спати по 13 годин.

«Не мер, не депутат, не керівник — а ти сам. Коли перестаєш шукати винних і починаєш запитувати себе: “А що я можу зробити?” — відбувається справжня магія», — каже засновник «Моє місто» Артем Бородатюк.

Голова правління організації Сергій Лукачко зазначає: найбільше вражає здатність героїв перетворювати біль на проєкти прямої дії. Люди не замикаються в собі, а створюють інституції, що роками працюють у своїй сфері. Вони можуть вигорати, втомлюватися, сумніватися, але згадують, заради чого все це, і продовжують.

Журнал уже доступний онлайн, а надруковані примірники можна замовити через сторінку організації. Це видання — спроба показати, що великі зміни часто починаються з однієї людини, яка вирішила не проходити повз.