«Вдома небо синіше»: медсестра з Херсона про роботу під обстрілами

Юлія Зайцева — ровесниця незалежності України. Свій професійний шлях вона почала 2010 року після закінчення Херсонського медичного коледжу, а в нинішній лікарні працює з 2019-го. Під час окупації жінка лишалася на місці, потім виїхала з маленькою дитиною, але згодом повернулася.

«Захотілось повернутись, тому що тут дім, тому що тут все рідне, тут все близьке, колектив», — розповідає вона.

У відділенні виконують як планові, так і ургентні операції. За словами Юлії, війна додала роботи: до звичних сезонних хвороб — отитів, абсцесів — додалися травми, контузії та осколкові поранення. Пацієнти часто приходять не лише по медичну допомогу, а й по психологічну підтримку.

«Багато людей хочуть отримати і психологічну підтримку — вислухати, добрим словом підтримати, не тільки лікуванням», — каже медсестра.

Коли оголошують загрозу КАБів, персонал організовує евакуацію пацієнтів в укриття. Юлія зізнається: працювати доводиться в зоні постійного ризику, але колектив уже адаптувався.

«Ми кожен день працюємо в зоні ризику. І дорогою на роботу, і на самій роботі. Були і дронові ураження — постійно. Але ми вже адаптувались, звикли реагувати більш спокійно, виважено», — пояснює вона.

Дорога на роботу громадським транспортом тепер нагадує квест: щодня доводиться долати шлях у постійному стресі, а дістатися до місця — вже перемога. Місто, яке руйнується, викликає біль, особливо місця, пов'язані зі спогадами — медичний коледж, школа, де навчалася.

Певний час Юлія пробувала жити в Миколаєві, але повернулася додому.

«Все добре, спокійніше, але вдома краще. Навіть у ці складні часи ти відчував якусь легкість — незважаючи на те, що тут обстріли і страшно, але тут все своє, знайоме, кожне місце, кожен район. Вдома небо синіше, люди добріші», — каже вона.

Рушієм для Юлії залишається десятирічний син Богдан, який перейшов у четвертий клас. Коли дозволяє безпекова ситуація, вони гуляють улюбленими місцями та згадують мирні часи. Хлопчик любить малювати й складати пазли.

«Складні часи формують сильних людей, які вже мають сили для того, щоб боротись зі складнощами та викликами нашого часу», — додає медсестра.

Для Юлії Незалежність — особиста історія, адже вона — її ровесниця.

«Для мене незалежність — це право жити на своїй землі, висловлювати свою думку, мати свою думку і вміти її відстоювати. І саме зараз потрібно цінувати це, тому що нам дається це дуже важко і дуже великими втратами», — підсумовує вона.