Херсон під ударами: як виживає місто та його жителі

У Херсоні щодня гинуть люди: ворог використовує артилерію, FPV-дрони та нову установку «Козоріг». Іноді долітає балістика, але рідко. Більшість «Шахедів» росіяни спрямовують на великі міста, тоді як Херсон через близькість до їхніх позицій обстрілюють меншим і дешевшим озброєнням.

За словами Забріскі, окупанти активно застосовують FPV-дрони, які у США можна купити у звичайному магазині чи замовити онлайн. Також вони виготовляють дрони «Молнія» — з дерев'яних планок та інших матеріалів. Вони виглядають як дитячий шкільний проєкт, але несуть вибухівку і можуть скинути боєприпас на автомобіль або людину, залетіти у вікно чи двері. Деякі дрони переслідують машини швидкої допомоги та вибухають під час зіткнення.

Росіяни підпалюють цілі квартали дуже підступно. Спочатку вони б'ють по критичній інфраструктурі, щоб зникло водопостачання та електрика. Пожежники не можуть наблизитися через загрозу повторного удару. Іноді противник залишає запрограмовані дрони зі штучним інтелектом: вони чекають, поки прибудуть рятувальники, і атакують їх. Так само росіяни «полюють» і на журналістів.

Жити в таких умовах майже неможливо, але херсонці тримаються. Забріскі розповіла, що, йдучи до магазину, мусить ховатися за кожним кущем і деревом. Вона заздалегідь продумує маршрут і помічає всі відчинені двері, куди можна швидко забігти. Бігти надто швидко не можна — можуть помітити. Не можна слухати музику, бо потрібно постійно прислухатися. Таксі чи громадський транспорт теж під атаками: іноді удари по автомобілях і автобусах завдають щогодини.

Щодня гинуть цивільні — літні жінки, які повертаються з ринку, або звичайні перехожі. У середньому це 2–3 людини, ще близько 20 дістають поранення. Робочих місць у місті залишилося мало. Щоб дістатися на інтерв'ю, журналістці довелося йти пішки, бо ніхто не погоджувався приїхати за нею.

Місто здається порожнім, але в Херсоні досі живуть майже 60 тисяч людей, серед яких близько 5 тисяч дітей. Зону обов'язкової евакуації розширюють, однак багато хто не може виїхати — це дорого. Люди продовжують працювати: лікарі, медсестри, водії, працівники життєво необхідних служб. Вони не хочуть залишати інших без допомоги, хтось доглядає за хворими родичами або тваринами.

У Херсоні немає підземних шкіл — діти не змогли б туди безпечно дістатися. Школярі навчаються лише дистанційно. Це триває з 2019 року: спочатку була пандемія коронавірусу, потім окупація, а після звільнення міста — інтенсивні обстріли. Є діти, які ще жодного разу не ходили до звичайної школи.