Як херсонська газета зустріла Незалежність: два номери за сім днів

24 серпня 1991 року газета «Херсонський вісник» вийшла з номером, у якому ще не було жодної згадки про проголошення Незалежності України. Випуск верстали до історичного голосування Верховної Ради, тож головною темою стала невдала спроба серпневого путчу в СРСР.

Центральний матеріал мав промовисту назву «Пришел ли бы ГКЧП в Херсон?». Редакція намагалася з’ясувати, як повелася б місцева влада, якби путчисти втрималися при владі. Судячи з тексту, керівники міста поводилися обережно: не підтримували ДКНС відкрито, але й не демонстрували спротиву, поки результат протистояння був невідомий.

Поруч із політичними матеріалами на шпальті опублікували документ Херсонського обкому Компартії України від 23 серпня. У ньому йшлося про скорочення апарату та вивільнення працівників партійних структур. Ще кілька днів тому партія була центром влади, а вже тоді оформлювала власний демонтаж.

У цьому ж номері знайшлося місце й людській історії — матеріал про Оксану Пашкову-Іонову, яка приїхала до Херсона з подарунками для чорнобильських дітей. А ще — інтерв’ю з народним депутатом СРСР Борисом Голубєвим про потребу створити в місті комітет із захисту прав людини. Для радянської преси така тема була незвичною: у центрі уваги опинялася окрема людина, а не держава чи колектив.

Анонсували в газеті й інші матеріали: про пенсії, збитковий міський готель та традиційну рубрику «Тайны вашего сада». Завершувався номер телевізійною програмою — тоді це була одна з головних практичних функцій місцевої преси.

Уже за тиждень, 31 серпня, газета вийшла в іншій реальності. Зовні все лишилося так само: ціна 10 копійок, наклад 4025 примірників, більшість матеріалів російською. Але зміст змінився повністю. Редакція писала про проголошення незалежності, наслідки путчу та позачергову сесію Херсонської міськради, що відбулася 27 серпня.

Депутати обговорювали політичну ситуацію після путчу, оцінювали дії посадовців і вирішували, що робити з майном комуністичних структур. Це була не урочиста подія, а складна робота: голосування, суперечки, розподіл повноважень. Незалежність на місцевому рівні починалася з буденних питань — чиї тепер приміщення, які рішення мають силу та хто відповідатиме за дії у дні путчу.

Два номери «Херсонського вісника» — це документ одного з найважливіших тижнів в історії України. 24 серпня місто ще стояло на порозі Незалежності, 31 серпня — уже вчилося в ній жити.