Херсонщина втратила тисячі об'єктів аграрної інфраструктури, але посівні площі зросли

Про втрати та відновлення розповіли у Херсонській ОВА.

Найбільше постраждала інфраструктура, від якої залежить увесь цикл — від збору врожаю до його зберігання й переробки. Знищено або пошкоджено близько тисячі одиниць сільгосптехніки. Також область втратила 250 зерносховищ, 20 елеваторів і 52 підприємства харчової та переробної галузей.

Окрема стаття збитків — підрив Каховської ГЕС. Понад 300 тисяч гектарів зрошувальних систем залишилися без води. Меліоративна інфраструктура зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів доларів.

Попри це, фермери на деокупованій території не зупинили роботу. За даними ОВА, посівні площі тут зросли з 62,7 тисячі гектарів у 2023 році до 232 тисяч гектарів у 2026 році.

«Проте, завдяки невпинній праці аграріїв, посівні площі на деокупованій території зросли з 62,7 тисяч гектарів у 2023 році до 232 тисяч гектарів у 2026 році», — йдеться в повідомленні.

Підтримку аграріям області надає Mercy Corps/Prosper Global. За останні три роки організація підтримала 590 кейсів на загальну суму понад 422 мільйони гривень. Крім фінансової допомоги, господарства отримали чотири трактори New Holland. Також аграрії зареєструвалися для отримання рукавів, які використовують для тимчасового зберігання зерна.

«Херсонщині замало лише розмінувати поля, адже щоб відновити господарства, аграріям потрібна комплексна підтримка: техніка, фінансування, відновлення зрошення, а також можливості для зберігання та переробки врожаю», — зазначив перший заступник начальника Херсонської ОВА Дмитро Бутрій.

Раніше повідомлялося, що через російські атаки фермери на Херсонщині втрачають урожай та не можуть повноцінно працювати в полях. В одному з господарств через удари російських дронів знищено близько 80% урожаю пшениці.