Голова облради Дніпропетровщини: на місці Каховського водосховища виріс ліс, але воду треба повернути

Свою позицію Микола Лукашук оприлюднив у Telegram. За його словами, дивитися на цю територію лише як на природну зону не можна — треба зважати і на потреби людей та економіки регіону.

Історичне значення Великого Лугу він не заперечує, але нагадує: часи змінилися. «Великий Луг чудово виглядає в історичних нарисах... і грантових презентаціях. Але ми живемо не в 16 столітті, коли в степу стояло кілька хуторів і паслися дикі коні. Сьогодні це міста, заводи і агросектор, на якому тримається продовольча безпека країни», — написав він.

Лише у Нікопольському та Криворізькому районах мешкає понад мільйон людей. До підриву Каховської ГЕС водосховище давало воду Нікополю, Марганцю, Покрову, Томаківці, промисловості Криворіжжя та 584 тис. га сільгоспугідь у трьох областях.

Після руйнування греблі збудували водогін — він урятував питне водопостачання, але не покриває потреб зрошення і не створює запасу води на посушливі періоди. «Опустелювання не треба чекати, воно вже тут... Повітря сухіше, рівень ґрунтових вод падає, а подекуди їх уже немає, починаються суховії...», — зазначив голова облради.

За його словами, економіка Дніпропетровщини тримається на промисловості та аграрному секторі, тож дефіцит води вдарить не лише по врожаях, а й по робочих місцях і податках громад. «Немає води – немає врожаю, робочих місць і податків, з яких живуть громади. Зате залишаться чагарники, верболози і Великий Луг. Це ж так класно», — заявив Лукашук.

Він переконаний, що відбудова Каховського водосховища та ГЕС має бути у планах повоєнного відновлення — заради питної води для людей, стабілізації клімату та повернення зрошення.

Тим часом на Дніпропетровщині триває будівництво водогонів для двох громад, яке почалося у 2025 році. За даними Агентства відновлення від 14 вересня, роботи на фінальному етапі: після завершення стабільну воду та сучасне водовідведення отримають майже 30 тис. мешканців.

У громаді, що об'єднує 35 населених пунктів, прокладають 8,8 км трубопроводу водопостачання і майже 2 км зовнішніх каналізаційних мереж. Насосно-фільтрувальна станція на 1500 кубометрів води на добу готова на 99%. У другій громаді з 14 населених пунктів кладуть 1,57 км водогону та 5,25 км каналізаційних мереж, а станція на 1000 кубометрів на добу завершена на 87%. У більшості цих населених пунктів водовідведення раніше не було.

Нагадаємо, у червні 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС. Вода неконтрольовано пішла з водосховища, затопивши населені пункти півдня України та спричинивши екологічну й гуманітарну катастрофу. Відтоді на місці водосховища формується природна територія площею близько 215 тис. га. За словами гендиректора Української аграрної конфедерації Павла Коваля, часткове відновлення сільгоспземель після підриву дамби коштуватиме 4,5 млрд євро, а Херсонщина втратила 92% зрошувальних систем. Доктор біологічних наук Іван Мойсієнко зазначає: територія цінна тим, що тут немає населених пунктів і сільгоспземель, а отже, є умови для великої природоохоронної зони.