Із сіл на Херсонщині виїхали останні мешканці: як живе регіон
Журналістка Євгенія Вірлич розповіла, що в деяких селах правобережної Херсонщини вже не залишилося мешканців. Водночас у Херсоні люди готуються до зими під постійними обстрілами.
У Херсоні та області триває складна гуманітарна ситуація. Через постійні російські атаки багато населених пунктів фактично знелюдніли, а ті, хто залишається, змушені виживати без світла, води та зв'язку.
За словами журналістки Євгенії Вірлич, ворог прицільно б'є по магазинах, складах із продуктами та соціальній інфраструктурі, яка забезпечує життя міста. Окремо вона зазначила, що росіяни полюють на громадський та особистий транспорт містян.
У самому Херсоні та деяких громадах області останніми днями особливо складно зі зв'язком, електрикою та водою. У частині міста світла немає по кілька тижнів — не лише в районах біля Дніпра, які вважаються найнебезпечнішими. Відновлювати комунікації дуже важко, бо росіяни постійно атакують ремонтників FPV-дронами.
У Білозерці та Станіславі, що неподалік Херсона, обстріли залишаються інтенсивними. Людей там мало, але частина не виїжджає: не хочуть залишати власні будинки, часто доглядають і за оселями сусідів. Як пояснила Вірлич, чим довше людина залишається, тим важче їй виїхати — вона прикипає до дому. Останнім часом люди стали активніше виїжджати, але ближче до зими це може бути сезонним явищем.
У громадах, розташованих далі від Херсона та ближче до Кривого Рогу, ситуація краща: там можна працювати, відновлювати пошкоджені будинки та вести звичніше життя. Натомість у Бериславі та частині Бериславського району біля Дніпра людей доводиться евакуювати практично щодня. Є села, звідки виїхали останні мешканці.
Навіть після евакуації багато херсонців не розривають зв'язок із домом. Ті, хто перебрався до Миколаєва, Миколаївщини чи Одещини, намагаються приїжджати раз на тиждень або хоча б раз на місяць, щоб перевірити житло. Частина планує залишити область лише на холодний період, а після зими повернутися.
Для мешканців небезпечних громад працюють гарячі лінії, через які можна організувати евакуацію. Людей вивозять і забезпечують тимчасовим житлом на три-шість місяців, зокрема в модульних містечках. Проте проблема в тому, що далі людям нема куди подітися: треба працювати, а не всі можуть працювати віддалено. Період адаптації після виїзду довгий, а заощаджень у більшості херсонців немає.
Оренда житла в обласних центрах для багатьох переселенців надто дорога. Тому частина людей продовжує жити в Херсоні навіть під обстрілами — там у них залишаються власне житло та робота.
