К Каховські НовиниНовини Каховки та Херсонщини

«Махнути на дачу з річпорта»: херсонці створили принти зі спогадами про рідне місто

·317 слівредакція
«Махнути на дачу з річпорта»: херсонці створили принти зі спогадами про рідне місто

Команда містян під керівництвом Тетяни Кучеренко запустила артпроєкт «Хочеться простого»: на одязі та речах з'явилися десять написів про місця, які дорогі серцю кожного херсонця.

«Прокатнутись на Домбаї», «Випити кави на Арестанці», «Поїхати в ЖП» — такі фрази херсонською говіркою, без дотримання орфографічних правил, тепер можна побачити на футболках та інших речах. Проєкт об'єднав десять локацій, пов'язаних із містом: Фрегат, Фабрика, Залізний Порту, Молодіжка, річпорт, вулиця Суворова, Арестанка, Домбай і лівобережжя.

«Це наш новий арт-проєкт „Хочеться простого“. Він про спогади, про наше мирне життя, про надію, наші такі рідні місця, де нам було добре, просто добре», — розповідає авторка проєкту Тетяна Кучеренко.

Десятий принт з'явився завдяки підписникам у соцмережах. Команда оголосила конкурс, і люди самі обирали, яку локацію додати. Переміг варіант «Обійняти рідних на лівобережжі». Більшість із цих місць нині залишилися лише в пам'яті: вони зруйновані, перебувають у «червоних зонах» або під тимчасовою окупацією.

Мерчі команда розробляє ще з листопада 2022 року, одразу після звільнення міста. Спочатку з'явилися шкарпетки з написом «Херсон вдома», потім — футболки з кавуном і фразою часів окупації «Наш Херсон вам в рот не влізе», а також символ стійкості — Антонівський міст. Пізніше випустили серію «Поважна персона з Херсона» — з помідором і місцевими назвами.

Місцева жителька Оксана розповідає, що охоче купує речі з такими принтами. На питання, за якими місцями в Херсоні вона сумує, відповідає: «За всіма, чесно, за всіма, я не можу сказати за якесь одне».

Тетяна Кучеренко зізнається: реакція людей дає сили працювати далі. «До нас приходять навіть на екскурсію подивитись, що ми живемо, що ми щось робимо тут — це до сліз, чесно, це емоції. Ми самі, коли розробляли цей проєкт, просто плакали, в кожного свої спогади, своє життя. І люди приходять також, в них такі емоції це викликає, що заради цього варто працювати», — каже вона.

Читайте також