Морпіхи ставлять антидронові сітки над дорогами Херсонщини: як це працює

Над дорогами правобережної Херсонщини щодня працюють військовослужбовці 15-го окремого полку підтримки 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ. Вони встановлюють антидронові сітки вздовж маршрутів між населеними пунктами області.

За словами головного сержанта інженерно-маскувального батальйону з позивним «Дракон», географія роботи проста: там, де в Херсоні видно антидроновий захист, там і працювали ці військові. Якщо потрібно ставити сітки в «червоній зоні» — їдуть у «червону зону». «Тільки військові. Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми працюємо самі», — каже він.

Розпочали цю роботу з травня 2025 року. Матеріал для сіток надходить від місцевої влади, а сам процес поділений на кілька етапів. «Виїжджаємо на локацію, дивимось, який метраж нам умовно потрібно встановити. Потім робимо заміри, вирізаємо собі певні ділянки цієї сітки, а потім вже їде вишка. Спочатку встановлюється каркас, а потім вже натягується сама сітка. Прикриття, звісно, є», — розповідає «Дракон».

За безпеку побратимів під час цих виїздів відповідає група прикриття. Командир маскувального відділення з позивним «Остап» працює на Херсонському напрямку. «Ми всюди виїжджаємо з нашою командою, з нашими маскувальниками, які тягнуть сітки. Ми їх прикриваємо. Кожен виїзд збиваємо дрони. Робота маскувальників, які на вишці, які сітку тягнуть, які на землі тягнуть проволоку — все залежить від наших дій. Ця робота дуже відповідальна, тому що ми відповідаємо за особовий склад», — пояснює він.

Самі військові не вважають сітки панацеєю. «Зараз дронів дуже багато і, як би там не було, під сітками набагато безпечніше їхати, ніж без них. Я знаю випадки, коли сітки рятували життя людей», — говорить «Дракон». Він додає, що безпілотників щодня більшає і вони стають дедалі розвинутішими, тож краще мати кілька способів протидії.

«Не всі можуть возити із собою вогневу групу для прикриття, яка буде збивати дрони, або не всі мають кошти на детектори дронів, щоб попередити загрозу. Навіть, якщо ви їдете під сіткою, все одно потрібно бути уважним: дивитися і слухати, що відбувається навколо. Чим раніше ви помітите загрозу, тим більше у вас шансів вижити. Тобто сітка — це не панацея. Вона звичайно рятує, але потрібно також самому про себе дбати», — каже військовослужбовець.

Пошкоджені після влучань російських дронів сітки відновлюють, адже навіть невеликий розрив знижує рівень захисту на цій ділянці дороги. «Якщо було зафіксовано ураження дрона в певному районі і там пошкоджена сітка, то ми виїжджаємо на місце і усуваємо ці наслідки влучання. Тому що порвана сітка — це вже небезпека того, що дрон залетить в коридор і люди, які їдуть цим коридором, не будуть вже в такій безпеці, в якій могли би бути», — підсумував головний сержант.