Морпіхи щодня натягують антидронові сітки над дорогами Херсонщини

Військовослужбовці інженерно-маскувального батальйону 15-го окремого полку підтримки 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ облаштовують антидроновий захист уздовж маршрутів між населеними пунктами правобережної Херсонщини. За словами бійців, такі сітки знижують ризик ударів російських безпілотників по людях і транспорту.

Головний сержант із позивним «Дракон» каже, що географія роботи — це фактично всі місця, де в Херсоні та області вже стоїть антидроновий захист. Якщо потрібно працювати в «червоній зоні», туди виїжджають теж, але виключно військові — аби не наражати цивільних на небезпеку.

«Ось, де ви бачите в Херсоні антидроновий захист, там ми і працюємо. Якщо потрібно встановлювати антидроновий захист в «червоній зоні», ми їдемо в «червону зону». Тільки військові. Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми працюємо самі», — сказав він.

За його словами, цю роботу розпочали з травня 2025 року. Матеріал для сіток надходить від місцевої влади, а сам процес встановлення поділений на етапи: спершу огляд локації та заміри, потім нарізання потрібних ділянок сітки, далі виїзд вишки, монтаж каркаса і вже натягування полотна. Прикриття під час робіт забезпечують постійно.

Командир маскувального відділення з позивним «Остап» входить до групи прикриття на Херсонському напрямку. Він розповів, що безпека побратимів залежить від злагодженості дій групи.

«Ми всюди виїжджаємо з нашою командою, з нашими маскувальниками, які тягнуть сітки. Ми їх прикриваємо. Кожен виїзд збиваємо дрони. Робота маскувальників, які на вишці, які сітку тягнуть, які на землі тягнуть проволоку — все залежить від наших дій. Ця робота дуже відповідальна, тому що ми відповідаємо за особовий склад», — сказав «Остап».

«Дракон» вважає антидронові сітки актуальним захистом, але наголошує: повної безпеки вони не дають.

«Зараз дронів дуже багато і, як би там не було, під сітками набагато безпечніше їхати, ніж без них. Я знаю випадки, коли сітки рятували життя людей», — каже чоловік.

За його словами, безпілотників щодня більшає, вони стають усе досконалішими, тож варто мати кілька способів протидії. Не всі можуть возити з собою вогневу групу для прикриття чи мають кошти на детектори дронів, тому навіть під сіткою треба бути уважним — дивитися й слухати, що відбувається навколо.

«Не всі можуть возити із собою вогневу групу для прикриття, яка буде збивати дрони, або не всі мають кошти на детектори дронів, щоб попередити загрозу. Навіть, якщо ви їдете під сіткою, все одно потрібно бути уважним: дивитися і слухати, що відбувається навколо. Чим раніше ви помітите загрозу, тим більше у вас шансів вижити. Тобто сітка — це не панацея. Вона звичайно рятує, але потрібно також самому про себе дбати», — пояснив військовослужбовець.

Пошкоджені після влучань російських дронів сітки ремонтують: навіть невеликий розрив знижує рівень захисту на цій ділянці дороги. Якщо зафіксовано ураження безпілотника і сітка пошкоджена, військові виїжджають на місце та усувають наслідки влучання, аби дрон не залетів у коридор, яким їдуть люди.