Що таке спрощена закупівля?
Спрощена закупівля відтепер це основний формат ведення закупівельного процессу в країні. Ціновий об’єм такого тендеру має бути у межах від 50 тисяч та до 200 тисяч гривень для товарів та послуг. Натомість, для замовлення робіт через систему електронних закупівель верхня межа встановлена до 1,5 млн. гривень. З тої причини, що з 20 квітня 2020 року змінилися законні умови ведення діяльності на Прозорро тут, новий Закон «Про публічні закупівлі» у першій частині третьої статті тепер чітко розмежовує суми та профіль кожної закупівлі. Докладніше це виглядає наступним чином:
— замовлення на товари та послуги від 50 до 200 тисяч, чи до 1,5 мільйони гривень для робіт, передбачено для державних органів, у тому числі самоврядування, та юридичних осіб, що впроваджують свою діяльнсть з метою забезпечення державних потреб.
— масштабні замовлення товарів та послуг від 50 тисяч гривень до 1 мільйону, або до 5 мільйонів гривень для робіт, дозволено лише для державного замовника, чия діяльність належить до особливих сфер постачання, — це стосується енергоресурсного забезпечення, усіх видів транспортних перевезень та поштового зв’язку. Це якщо коротко та без блукання складними рядками самого закону. Але у чому тоді полягає суть спрощеного формату, коли з 2016 року цінове розмежування державних закупівель десь так і виглядало і виходить, що спрощена закупівля тут заміняє допорогові закупівлі. Давайте розбиратися.
У чому тут «сіль» для замовника?
Спрощений формат тепер є обмеженням у певному сенсі. До 19 квітня цього року, вищезазначений замовник визначав свою закупівлю як допорогову та міг не проводити складну багатоетапну процедуру тендеру, а просто у якості звіту опублікувати скановану копію договору. У таких випадках, часто мали місце корупційні домовленості і договір підписувався з постачальником напряму. У теперішніх реаліях, обійти тендерні клопоти неможливо, бо Законом чітко встановлено обов’язкове їх проведення у новому форматі «спрощення». А допорогами лишаються закупки до 50 тисяч з можливістю зручної покупки через новітній ресурс Прозорро Маркету.
Законодавчі вийнятки з правила.
Існують ситуації, які передбачені Законом у якості вийнятку та дозволяють відмову від проведення тендеру. По-перше, коли спрощену процедуру з ідентичним тендерним забезпеченням вже двічі відміняли через відсутність учасників. По-друге, коли необхідний товар чи послуга передбачають лише конкретного власника авторських прав і конкуренція неможлива як умова. Тут підходить і художник зі своїм витвором мистецтва і конкретний постачальник газу, коли виключена можливість залучення конкурентів. По-третє, може виникнути необхідність саме додаткової закупівлі в конкретного постачальника, а залучення нових альтернатив недоречне. У цьому випадку є обмеження по сумі та календарним термінам майбутньої, по суті, додаткової угоди. Сума додаткового договору не може перевищувати половину вартості основного, та у межах трьох років після підписання першого документу.
Суть спрощення та етапність
Відкриті торги, формат з обмеженою участю або конкурентний діалог, це три нові процедури для державних закупівель. Окремим видом є переговорна процедура, що застосовується як вийняток, і під час якої виключено проведення аукціонних торгів. Останній варіант є неконкурентним форматом та регулюється статтею 13 Закону. Також, тут не передбачено пакету тендерної документації, а строки проведення є найменшими з усіх можливих – від 6 до 11 робочих днів. Стаття 40 дає перелік підстав, для аргументованого вибору такої процедури.
Спрощена закупівля подібна до відкритих торгів та регулюється статтею 14 ЗУ «Про публічні закупівлі».
На першому етапі, публікація оголошення відбувається не пізніше як за 6 днів до кінця строку подання пропозицій від учасників. Для старого формату терміни складали від двох тижнів до місяця, в залежності від цінового об’єму.
На другому етапі уточнення, що триває не менше трьох днів, замовник зобов’язаний протягом однієї доби давати аргументовану відповідь на відкрите звернення будь-кого з потенційних учасників. За порушення термінів надання відповіді чи взагалі її відсутність, передбачено накладення штрафних санкцій на відповідальну особу з боку замовника. У відкритих торгах періоду уточнення як такого немає, лише існує можливість звернення до замовника за роз’ясненнями за п’ять днів до кінця прийому пропозицій.
На третьому етапі подаються пропозицій від учасників, одразу як вийшли терміни для уточнень. На четвертому проводиться аукціон, за умови, коли подано не менше двох пропозицій. Якщо завантажено лише одну пропозицію, то замість аукціону система автоматично переходить до розгляду.
На п’ятому етапі розгляду пропозицій замовнику надається максимально можливий термін у п’ять робочих днів для прийняття остаточного рішення. У відкритих же торгах терміни такі самі, але з законною можливістю їх подовження до 20 робочих днів.
Підстави для відхилення у спрощеній процедурі наступні:
— невідповідність. Тендерні умови чітко визначають предмет закупівлі та вимоги до постачальника. Якщо замовником будуть виявлені розбіжності, то він має право відхилити пропозицію.
— відсутнє забезпечення. Банківська гарантія проведення тендеру передбачає наявність певної суми грошей, яка перераховується замовнику у разі коли постачальник не виконує передбачених умов подання.
— відмова від договору. Після вибору постачальника, останній має можливість відмовитися від підписання документу.
— попередні відмови. Коли постачальник вже двічі приймав рішення про відмову від аналогічних договорів протягом останнього року до дати оприлюднення поточної закупівлі.
Останні етапи визначення переможця та оприлюднення договору, вкладаються у термін до 20 робочих днів. Обов’язковим до виконання є відкрите звітування щодо проведеної закупівлі.