На Херсонщині збирають ріпак: врожай кращий, але поля під атаками дронів

Цьогорічні жнива на півночі області розпочалися з оптимізмом: після торішньої нищівної посухи поля нарешті дали врожай. За словами комбайнера Олександра, на одне поле ріпаку площею 150–170 гектарів вистачає лише двох-трьох днів роботи.

Однак головною проблемою для фермерів стала не спека, а війна. Як розповів керівник ТОВ «1 Травня» Сергій Косюк, російські дрони — і крилаті, і FPV — регулярно з’являються над посівами. Коли їх збивають, уламки падають на сотні метрів і миттєво підпалюють великі площі. «Проблеми цього року — це безпекові питання. На жаль, ситуація військова все більш напружена», — зазначив він.

Минулого сезону господарству вже доводилося допомагати сусідам гасити чотири пожежі на полях. «Дякувати Господу Богу, то нас минула ця доля. Але, як у сусідів горить, ми бачили. Збивається дрон, уламки падають на дуже велику площу, з великої висоти. Все це спалахує одночасно», — поділився аграрій. Рятувалися тракторами: обдисковували та обпахували небезпечні ділянки, щоб локалізувати вогонь.

Попри ризики, результати жнив тішать. Пшениця цьогоріч дала врожай майже втричі більший, ніж торік, ріпак — на 30% кращий, а ячмінь, який минулого року загинув повністю, тепер дає від шести тонн з гектара. «Врожай не той, що в полі, а той, що в коморі. Треба ще його дозбирати. Але те, що ми бачимо на сьогодні — це, звісно, результати набагато кращі, ніж у минулому році», — каже Косюк.

Ріпак для господарства — культура стратегічна. Його ціна на світових біржах тісно пов’язана з котируваннями нафти, тому будь-які коливання на ринку одразу впливають на вартість насіння. «Як тільки там заворушиться в Ормузькій протоці, чи там Трамп щось скаже дуже голосно, то відразу ціна на ріпак зростає. На сьогоднішній день ціни на біржі на ріпак, скажімо так, приємні», — пояснив фермер.

Щоб зменшити втрати, тут використовують спеціальні селекційні гібриди — їхні стручки не розтріскуються самі, тож насіння не висипається від вітру чи злив. Цю культуру місцеві жартома називають «херсонською нафтою» — через темний колір насіння та високу вартість.

Пережити складний рік допомогла й державна компенсація за загиблі від посухи посіви, яку виплатили напередодні жнив. «Виплачені вони були дуже вчасно. Саме тоді, коли вже ми доповзали до збирання врожаю, буквально на ліктях», — згадує Сергій Косюк.

А от на майбутнє плани доводиться коригувати: через постійну загрозу пожеж багато фермерів відмовляються сіяти пшеницю та ячмінь. «На майбутній рік, мабуть, більше будуть звертати увагу на ті культури, які більш безпечні. Це є ріпак, соняшник, льон», — підсумував аграрій.