Цифровізація прифронтової Дар'ївки: як 28-річний очільник відділу тримає зв'язок із громадою
У Дар'ївській громаді на Херсонщині, де до великої війни мешкало понад 14 тисяч людей, а нині залишилося 3,6 тисячі, місцева влада шукає способи не втратити зв'язок із тими, хто виїхав. За це відповідає молодий начальник відділу цифрової трансформації Олексій Стасів.
28-річний Олексій Стасів очолює відділ цифрової трансформації Дар'ївської сільської ради менше року. До повномасштабного вторгнення тут жило понад 14 тисяч людей, зараз офіційно зареєстровано 3,6 тисячі. Решта евакуювалася до Києва, Львова чи за кордон, але вони досі потребують довідок, документів та інформації про рідні місця. Завдання влади — зробити так, щоб відстань у сотні кілометрів не стала стіною між людиною і державою.
«Мене завжди цікавила ІТ-сфера, але хотілося не просто працювати з технікою, а створити рішення, яке реально допоможе людям», — розповідає Олексій. Його підхід полягає у зміні логіки взаємодії держави з людиною: замість поїздок до кабінету — виїзд фахівців, замість стосів паперових копій — QR-код у телефоні. Для мешканців, частина яких живе під обстрілами, а інша розкидана по всій Україні, це питання відчуття, що держава про них пам'ятає.
Робочий день тут не схожий на звичайний: повітряна тривога може перервати нараду, обстріл — відключити інтернет, а збій з електроенергією — зупинити систему, яку налаштовували тиждень. Тому будь-яке цифрове рішення проєктується з урахуванням можливих збоїв. «Ми повинні думати не лише про зручність цифрових сервісів, а й про їхню стійкість до можливих загроз», — пояснює Олексій.
За час його роботи громада зробила кілька важливих кроків. З'явилася мобільна валіза адміністратора — виїзний ЦНАП, який доїжджає до людей, що не можуть самостійно дістатися до центру. З початку 2026 року за її допомогою надано понад 225 адміністративних послуг і понад 14 консультацій. Найчастіше нею користуються літні люди, маломобільні громадяни, переселенці та жителі віддалених сіл. Електронну чергу довелося тимчасово призупинити через безпекову ситуацію та масову евакуацію.
У відділі працюють троє людей: Олексій відповідає за розвиток цифрових проєктів, інформаційні системи й кібербезпеку, поруч — технічний спеціаліст і фахівець з інформаційного супроводу. Ця невелика команда забезпечує безперервну роботу сервісів навіть у складних умовах прифронтової громади.
Олексій навчається на програмі «Цифрова трансформація у публічному врядуванні для громад» від CDTO Campus. Найбільше його зацікавили модулі про штучний інтелект у роботі місцевого самоврядування, цифрову платформу «СВОЇ» та системи електронного документообігу. Після навчання громада почала системніше підходити до автоматизації внутрішніх процесів: працюють над розвитком системи електронних звернень і планують запустити чат-бот сільської ради. Платформу «СВОЇ» планують використовувати для роботи ЦНАП.
«Якщо раніше основною метою було швидко вирішити конкретну проблему, то тепер більше уваги приділяю аналізу самого процесу. Спочатку оцінюю, чи можна його спростити або автоматизувати, і лише після цього обираю цифровий інструмент», — каже Олексій.
У планах — автономність роботи адміністрації та ЦНАП, розумне освітлення, автономна подача води. Поки що ресурси йдуть на безпеку, відновлення інфраструктури й підтримку тих, хто залишився. Чат-бот, нові сервіси, автоматизація — все це вже в роботі. Олексій не чекає кращих часів, а працює в тих, що є.
