«Щоб бійці відчули себе як удома»: польова кухня морської піхоти на Херсонщині

Меню тут змінюється щодня й має багато складників. Кухарі працюють у польових умовах і подають страви з-під ножа.

Військовослужбовиця Юлія служить у ЗСУ з 2023 року й увесь цей час працює кухаркою. За її словами, усе залежить від того, як поставитися до приготування: «Це все їжа. Головне: як ти її зробиш, та й все. Можна зробити це з душею, і це буде дійсно смачно. А можна зробити, аби було». Навіть звичайну картоплю, яку люблять бійці, можна приготувати по-різному.

На обід цього разу — борщ, гречка з відбивною та салат зі свіжих овочів. Кухарка розповідає, що намагається готувати з душею, аби хлопці наїлися, і буває, що вони просять добавки: «Хто хоче добавки?». Вони за тарілками і так ставали в чергу по другу порцію».

Військовий на псевдо «Алхімік» підтверджує: «По-домашньому, і борщик, як вдома, гарно. Тут навіть нема чим перебирати». Він додає, що деякі хлопці люблять брати добавку, і його за це навіть сварять.

З 2023 року для побратимів і посестер готує й Дмитро. Він розповідає, що страви роблять у великих обсягах, аби вистачило всім, а меню щодня різне, тому команда кухарів стає до роботи рано-вранці: «Ми з п'ятої години біля плити. Не пізніше, бо дуже багато процесів треба підготувати». Допомагають люди в наряді: заготовлюють дрова, розпалюють. Робота триває до вечора, години до 21.

Меню затверджує командування. За словами Дмитра, у ньому є гречка, булгур, рис, плов, риба смажена й тушкована в томатному соусі. Серед перших страв — борщ, бограч, солянка, розсольник, гороховий суп та уха.

Кухарі також спілкуються з військовими й намагаються враховувати їхні побажання. Для особового складу бувало різне: придумували торти, пироги, робили креми зі сметанною основою, використовували печиво, яке видають, зокрема «Марія». Усе — виходячи з умов і можливостей, бо в польових умовах не завжди є духовка, а польова пічка розрахована на певні умови приготування й певну кількість їжі.

Доводиться адаптуватися до локації: іноді немає часу поставити пічку, тож готують просто на дровах. «Люди їсти хочуть, всі працюють, всі зайняті своїми справами, і в них часу немає собі приготувати. Звісно, кухар адаптується і знаходить свої виходи в будь-якій ситуації», — каже Дмитро. Кухарі спілкуються між собою, обмінюються ідеями та рецептами: навіть той самий борщ у кожного виходить різний.

«У нас кожний день смакує. Тут як не берися: і вранці, і в обід, і ввечері. І компотики, і чайочок, все є. Вітамінчики, все дають. М'ясо, котлетки, відбивні, салатики. Як для армії, то дуже файно», — каже військовий на псевдо «Алхімік».