Олешки в блокаді: дві тисячі людей без їжі, зв'язку та ліків

Олешки на окупованому лівобережжі Херсонщини вже понад три місяці залишаються без завезення продуктів. За оцінками Олешківської міської військової адміністрації, у місті перебуває близько двох тисяч цивільних, хоча реальна цифра може сягати 3500 — багато мешканців маломобільні й не можуть пересуватися через постійну загрозу дронів.

За словами начальниці МВА Тетяни Гасаненко, до повномасштабного вторгнення в Олешках жило близько 24 тисяч людей. Після знищення Антонівського моста місто опинилося на передовій, а коли колабораційна влада втекла, припинилися майже всі послуги. За пенсією чи довідкою доводилося їхати до Скадовська за 80 кілометрів, але незамінованих ділянок ставало дедалі менше.

У червні 2023 року після підриву Каховської ГЕС Олешки опинилися під водою. Людей не евакуювали, виїзд блокували, волонтерам заважали рятувати затоплені райони. Точна кількість загиблих досі невідома.

До лютого 2026 року поодинокі машини ще привозили найнеобхідніше. Та згодом виїзд із міста перетворився на дорогу смерті, і почався справжній голод. Продукти не вдається доставити з 26 травня. 2 червня чергова спроба закінчилася трагедією: чотири автомобілі підірвалися на мінах, двоє людей загинули, ще один дістав тяжкі поранення. Пораненого везли до лікарні на садовій тачці, а згодом російські військові вдарили по машині швидкої, яка намагалася вивезти його до Скадовська. Водій загинув, доля пасажира невідома.

В Олешківській лікарні залишилося лише четверо місцевих лікарів, усі — люди поважного віку. Медзаклад не має ліків і запасів, електро- та водопостачання нестабільні. «Єдине, чим там можуть допомогти, — це зупинити кровотечу. Бо ліків немає», — каже Гасаненко. У підвалах лікарні зберігають тіла загиблих, бо це фактично єдине місце, яке виконує роль моргу.

Світла й газу в Олешках немає з 2023 року, паливо для генератора не підвозять — рятують хіба що сонячні панелі. Воду беруть зі свердловин. Єдиний вцілілий магазин зачинився, жоден транспорт до міста не заїжджає. Зв'язок із зовнішнім світом майже відсутній: люди щоранку збираються біля лікарні, щоб дізнатися новини одне від одного.

Влітку мешканці ще виживали завдяки овочам із присадибних ділянок, але й поратись на городі небезпечно через атаки дронів. Тепер запаси вичерпуються. Купити м'ясо, борошно, олію чи готовий хліб практично неможливо. Люди варять портулак — бур'ян із городу. «Якщо встановлюється на щось ціна, наприклад кілограм цукру чи солі коштує тисячу рублів, пластинка цитрамону — тисячу рублів, то це тільки для того, щоб провести рівноцінний обмін», — пояснює керівниця адміністрації.

Проблема не обмежується містом. З 13 сіл і селищ громади п'ять знищені повністю — там не залишилося ні людей, ні вцілілих будинків.

Одна з місцевих мешканок, яку з міркувань безпеки називають Оленою, розповідає: жінці близько п'ятдесяти, вона живе сама, чоловік зник безвісти майже два роки тому, діти виїхали. Олена залишилася доглядати тварин. За її словами, люди вже наважилися на відчайдушний крок — близько 20 мешканців збираються вирушити по їжу до сусіднього села: хто велосипедом, хто пішки, близько 18 кілометрів в один бік. Серед них — 75-річна жінка, поранені з лікарні, чоловік із розтрощеною рукою, якого в Олешках прооперувати не можуть. Люди попередили окупаційні війська про похід, аби ті не відкривали вогонь: «Хай хоч не вбивають з дронів».

Моніторингова місія ООН з прав людини після опитування мешканців Олешків та Голої Пристані зафіксувала щонайменше 29 загиблих і 54 поранених цивільних у 2026 році. Міжнародне гуманітарне право покладає обов'язок забезпечувати людей продовольством і медикаментами на державу-окупанта — у цьому випадку на Росію. Українська сторона шукає механізм, який дозволив би дістатися до людей в облозі, але дієвого рішення поки немає.