Підводні новини: нові види риб і крабів біля берегів Одеси

Підрив Каховської ГЕС став серйозним випробуванням для підводного світу, але мав і позитивні наслідки. Режим Дніпра та Дніпро-Бузького лиману став ближчим до природного, з’явилися нові місця для нересту осетрових. Крім того, біля північно-західних берегів Чорного моря зафіксували два нових види морських собачок.

«Це рибка довжиною зазвичай до 10 сантиметрів. Її характерна особливість — шкірясті «ріжки» на голові. Деякі відпочивальники досі вважають її отруйною, що абсолютно не відповідає дійсності, — розповідає завідувач Чорноморським відділом Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Сергій Хуторной. — Це позитивний момент: біля наших берегів збільшилося видове різноманіття. До того ж цей вид не є хижим, тому нікого не витіснить».

Серед нових видів — кам’яний окунь, якого вперше виловили в районі Чорноморська два роки тому. Зараз він уже регулярно трапляється в уловах рибалок-аматорів. «Імовірність адаптації кам’яного окуня дуже висока. Це агресивний хижак, і якщо він масово розмножиться, тиск на аборигенні види риб посилиться, — зазначає провідний науковий співробітник Інституту морської біології Юрій Квач. — З іншого боку, він має відмінні смакові якості і може стати новим промисловим видом».

Біля одеських берегів помітили й блакитного краба — великого, плодовитого й ненажерливого. Поки що його популяція невелика, але чисельність стрімко зростає. Водночас відновлюються популяції рідкісних мармурового, трав’яного та кам’яного крабів. «Добре почуваються краби-плавунці та раки-відлюдники, яких раніше буквально витоптували відпочивальники. Зараз же, починаючи від Затоки і далі, — це фактично морський заповідник, де немає туристів», — кажуть фахівці.

Окрема історія — риба фугу (тетрадон). Чутки про її масове поширення в Чорному морі не підтвердилися. «Головне — у фугу вкрай низькі шанси адаптуватися в умовах Чорного моря. Цей вид вимогливий до високої солоності води, тому в умовах сильного розсолення він навряд чи виживе», — пояснює Юрій Квач.

Позитивні зміни відбуваються і в Дунаї: завдяки штучному зарибненню відновлюються популяції червонокнижних осетрових. А на Сухому лимані приватна компанія створила мушляне господарство, яке вже до зими може дати тонни чорноморської мідії. «Таких обсягів вистачить для забезпечення вітчизняною продукцією ресторанів Києва та Одеси як мінімум», — каже Сергій Хуторной.

Натомість у Хаджибейському лимані ситуація катастрофічна: через каналізаційні стоки гине пиленгас і креветка. В Україні немає жодного розплідника для штучного відтворення пиленгаса, що робить перспективи виду туманними.