Окупанти «обрали» Дмитрук у Держдуму: як це відбувалося на Херсонщині

Росія організувала незаконне голосування до Державної думи на захопленій частині Херсонської області. Для цього створили так званий Херсонський одномандатний округ №187, від якого до Держдуми мав пройти один депутат-мажоритарник. Жителям також пропонували голосувати за партійні списки.

Україна не визнає ні цих виборів, ні їхніх результатів: будь-яке голосування, організоване Росією на українській території, незаконне й жодних юридичних наслідків не має.

До бюлетеня внесли чотирьох кандидатів. Усі вони на момент висування вже були депутатами незаконно створеної окупантами «Херсонської обласної думи». Фавориткою кампанії від початку була Олена Дмитрук — перша заступниця голови цієї облдуми та представниця «Єдиної Росії». До повномасштабного вторгнення вона була херсонською підприємицею, вдовою колишнього народного депутата від Партії регіонів Миколи Дмитрука. Після окупації частини області вона пішла на співпрацю з росіянами, а в Україні отримала підозру за участь в організації незаконних виборів.

Навесні 2026 року «Єдина Росія» провела на окупованій Херсонщині партійні праймеріз, у яких, за російськими даними, взяли участь понад 7,3 тисячі людей. Дмитрук посіла перше місце, а 28 червня з’їзд партії в Москві офіційно висунув її кандидаткою.

Голосування розтягнули. Основний етап у Росії припав на 18–20 вересня, але на окупованій Херсонщині урни почали носити до людей ще 4 вересня. «Дострокове голосування» тривало до 13 вересня в усіх 14 створених окупантами «муніципальних округах» лівобережної частини області. За словами окупаційного ватажка Володимира Сальдо, сформували понад 350 мобільних груп, які нібито відвідали понад 80 тисяч домоволодінь. Загалом кампанія з урнами та бюлетенями тривала 17 днів.

Голова окупаційного виборчкому Марина Захарова заздалегідь казала, що основний акцент зроблять на поквартирних і подворових обходах. Незалежного спостереження не було, а міжнародні медіа та українські правозахисники повідомляли, що мобільні комісії могли ходити разом з озброєними російськими силовиками й погрожувати людям втратою роботи чи виплат за відмову голосувати.

Окремою частиною кампанії стали агітаційні ролики. Їхніми героями переважно були люди, чия робота залежить від окупаційної влади: працівники Великолепетиської районної лікарні, лікар Генічеської лікарні Юрій Антропов, директор окупаційного «Херсон Автодору» В’ячеслав Нікітенков, тренер Дмитро Булгак, представники соцфонду, освітяни й працівники культури. Дільниці оформлювали в межах пропагандистського проєкту «Маршрут сквозь года»: у Генічеську — під радянські пісні та фото будівництва Каховської ГЕС, у Каланчаку — під Катерину II та адмірала Ушакова, у Чаплинці — під 1906 рік, у Новотроїцькому — в стилі повоєнних виборів. Сальдо голосував на дільниці, названій на честь загиблого колаборанта Кирила Стремоусова.

Явку на окупованій Херсонщині оголосили ще до початку голосування — понад 70%, а після завершення назвали 74,61%. Це приблизно на 15 процентних пунктів вище за загальноросійський показник у 59,32%. За попередніми даними після опрацювання 90,67% протоколів, Олена Дмитрук отримувала 77,36% голосів. Перевірити ці цифри неможливо — незалежних медіа, спостережних місій і умов для вільного вибору на території немає.

Європейський Союз засудив проведення російського голосування на українській території та заявив, що не визнає його результатів, а також готовий запроваджувати санкції проти причетних. Тож «депутатка від Херсонщини» не матиме жодного законного мандата представляти область та її жителів.